Налоговая инспекция информирует

Підсумки роботи Слов’янсько-Лиманського управління Головного управління ДПС у Донецькій області

За січень-травень 2020 року Слов’янсько-Лиманським управлінням Головного управління ДПС у Донецькій області мобілізовано до Зведеного бюджету України 867,3млн грн, що в порівнянні з відповідним періодом 2019 року на 51,7млн грн більше. Зокрема, протягом п’яти місяців 2020 року підприємства сплатили до загального фонду Державного бюджету 347,3 млн гривень. Основними джерелами наповнення державного бюджету є податок на додану вартість, якого сплачено 115,4млн гривень, податок на доходи фiзичних осiб – 117,1 млн грн, податок на прибуток – 26,0 млн грн, військовий збір – 28,1млн грн та ін.

Платники за січень-травень 2020 року перерахували до місцевих бюджетів 520,0 млн грн податків, зборів, платежів, що в порівнянні з 2019 роком більше на 34,0 млн грн або на 7 відсотків. Основними джерелами наповнення місцевих бюджетів є податок на доходи фізичних осіб 350,3 млн грн, плата за землю 39,7 млн гривень, єдиний податок 51,1 млн грн.

Про порядок та підстави відмови в реєстрації РРО

 

Слов’янсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області інформує, що відповідно до п. 8 глави 2 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547) протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) (додаток 1 до Порядку) контролюючий орган відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО), якщо:

► РРО вже зареєстрований;

► модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;

► РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;

► центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

► в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

► щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;

► суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

► суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;

► суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

► щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;

► у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;

► екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;

► суб’єкт господарювання є пов’язаною особою з ЦСО.

За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 9 глави 2 розділу II Порядку № 547).

Зміни щодо стягнення податкового боргу

 

Слов’янсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області інформує,, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» запроваджено певні зміни щодо стягнення податкового боргу.

Зокрема, закріплено право податкових органів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи):

-       аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою;

-       звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Інформація щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання, та сум податкового боргу в розрізі платежів на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється – щоденно.

Розширено підстави звільнення майна платника податків - боржника з податкової застави, а саме з дня отримання:

-       контролюючим органом підтвердження не лише повного погашення суми податкового боргу, а й повного погашення розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням);

-       платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі.

Також, з 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) боржнику податкової вимоги скорочено строк, протягом якого не провадяться стягнення коштів та продаж майна боржника.

Крім того, з одного несплаченого задекларованого боржником грошового зобов’язання на суму, що перевищує 5 мільйонів гривень, до кількох несплачених задекларованих грошових зобов’язань на таку ж суму змінено умову, за якою стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому боржнику, та/або коштів з його рахунків у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду.

З двох місяців до одного місяця звужується строк, протягом якого боржник має право самостійно здійснити оцінку заставленого майна шляхом укладення договору з оцінювачем.

Збільшено з 1 мільйону до 10 мільйонів суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4, статтями 87 – 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України.

Отримання спадщини чи подарунка: що з оподаткуванням

 

Слов’янсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області повідомляє, що згідно з нормами ПКУ об’єкти дарування, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими Кодексом для оподаткування спадщини.

     Звертаємо увагу громадян, що оподаткування спадщини та подарунків залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб.     

     Так, об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (пп. «а» пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

     Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується ПДФО за ставкою 5 %  або 18%.

     Враховуючи викладене, фізичні особи — резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи — резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % від вартості будь-якої спадщини (подарунку).

      Об’єкти спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента оподатковуються ПДФО за  ставкою 18 %.

      Фізичні особи, які отримали у спадщину (подарунок) об’єкти спадщини, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, декларацію можуть не подавати,  якщо у них відсутні інші підстави для подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи громадян.

      Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставкою 5 % та 18 % зобов’язані подати до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними, податкову декларацію за наслідками звітного 2019  року до 01.07.2020 р., у якій включити суми таких доходів до загального річного оподатковуваного  доходу й визначити податкові зобов’язання з ПДФО  та  військового збору (ставка 1,5 %).

Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи

 

Слов’янсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області повідомляє, що Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, формується з урахуванням наявності/відсутності податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості за основним та неосновними місцями обліку платника (за формою згідно з додатком 1 до Порядку №733).

Наказом МФУ від 03.09.2018 №733 затверджено «Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи».

Для отримання Довідки необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи за формою згідно з додатком 2 до Порядку №733.

Заява подається платником (на його вибір):

- у паперовій формі - до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС.

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка надається платнику безоплатно.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) електронного кабінету здійснюється після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

 

Слов’янсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області повідомляє, що 03.06.2020 набрав чинності п. 5 розділу І Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592).

Зазначеним пунктом Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) доповнено п. 9¹⁵.

Відповідно до цього пункту підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464,несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:

а) платниками – фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОПзаяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітностівідповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно Закону № 2464не підлягають поверненню.

Крім того, Законом № 592 у новій редакції викладено п. 9⁸ розділу            VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Так, платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464,якщо вони не є роботодавцями, звільняються від виконання обов’язків, визначених частиною 2 ст. 6 Закону № 2464, на весь період їх незаконного позбавлення волі в районах проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після його визволення та/або після закінчення його лікування (реабілітації), що підтверджується даними державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, про незаконне позбавлення волі такого платника.

Заява платником єдиного внеску подається протягом 90 днів після його звільнення.

Якщо платник єдиного внеску перебуває на лікуванні (реабілітації) після звільнення, заява подається протягом 90 днів після закінчення його лікування (реабілітації).

Термін перебування на лікуванні (реабілітації) підтверджується відповідною довідкою (випискою) установи, в якій проводилося лікування (реабілітація) такої особи.

Закон № 592 опубліковано в офіційному виданні «Голосі України» від 02.06.2020 № 88.

 Довідково: інші норми Закону № 592 набирають чинності з 01 січня 2021 року.

 

Слов’янсько-Лиманське управління

Платникам Донеччини відшкодовано більше 126 мільйонів грн ПДВ

 

За чотири місяці 2020 року платниками Донецької області задекларовано 104,4 млн грн бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

На даний час у Донецькому регіоні на обліку перебуває 6 821  юридична особа – платника податку на додану вартість. З них, за підсумками січня-квітня поточного року, 38 суб’єктів господарювання подали заяву на отримання бюджетного відшкодування.

Завдяки впровадженню Електронного реєстру відшкодування ПДВ процес повернення платникам бюджетних коштів здійснюється прозоро та автоматично. Так, цьогоріч вже повернуто з бюджету 126,2 млн грн ПДВ платникам Донеччини.

Крім того, з початку року фахівцями податкової служби Донеччини упереджено неправомірно задекларованих до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у розмірі 21,4 млн гривень.

Головне управління ДПС у Донецькій області наголошує, що головним пріоритетом в роботі Податкової Донеччини було та залишається підтримка приватної ініціативи, забезпечення рівності і справедливості по відношенню до кожного платника податків та відкриті партнерські взаємини з бізнесом. Завдяки введенню подвійного контролю за ризиками при адмініструванні ПДВ та підвищенню якості його адміністрування легальний та прозорий бізнес може розраховувати на своєчасне бюджетне відшкодування.

Землекористувачі Донеччини сплатили більше 360 млн грн плати за землю

 

За п`ять місяців 2020 року власники та орендарі земельних ділянок – юридичні і фізичні особи Донеччини сплатили до місцевих бюджетів області 363,4 млн грн земельного податку.

Переважну частину надходжень отримано від юридичних осіб, які перерахували 332,1 млн грн земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності. В свою чергу, фізичні особи перерахували 31,3 млн гривень.

Нагадуємо, що нарахування сум податку за землю фізичним особам – власникам або користувачам земельних ділянок проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації податкове повідомлення-рішення про внесення податку до 1 липня 2020 року. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Шановні платники податків, ГУ ДПС у Донецькій області звертає вашу  увагу, що сплата земельного податку – це законний обов’язок кожного власника чи користувача землею. Не зволікайте, своєчасно розраховуйтесь із бюджетом!

У поточному році бюджет Донеччини отримав єдиного внеску

більше 3,3 мільярдів гривень

 

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування - це обов’язковий внесок, який сплачують роботодавці з фонду оплати праці найманих працівників. Сплачуючи єдиний внесок, роботодавці гарантують працівникам наявність у них страхового стажу, що, безумовно, є запорукою пенсійного забезпечення у майбутньому. Адже наявність страхового стажу – це обов’язкова умова для отримання пенсійного забезпечення.

За період січень-травень 2020 року на спеціальні рахунки, відкриті на рівні Державної казначейської службі України, на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування роботодавцями Донеччини було перераховано 3 мільярди 330,7 мільйонів гривень. Ці надходження на 32,1 мільйона гривень перевищують надходження відповідного періоду минулого року.

Ще раз нагадуємо, що дотримання роботодавцями норм чинного законодавства є обов’язковою вимогою. За порушення трудового законодавства їм загрожують не лише чималі фінансові санкції та адмінштрафи, але й кримінальна відповідальність.

Якщо ви маєте справу з недобросовісним роботодавцем, або стали свідком порушення трудового законодавства, ви можете повідомити про цей випадок за допомогою мобільного додатку «Legal ZrPlat». Цей додаток можна завантажити на телефон засобами Play Market (https://play.google.com/store/apps/details?id=com.solidpack.legalzrplat) або App Store (https://apps.apple.com/us/app/legal-zrplat/id1490703512?ls=1).

Автовласники Донеччини сплатили більше півтора мільйона гривень транспортного податку

 

За п’ять місяців 2020 року власники транспортних засобів Донецької області перерахували до місцевих бюджетів майже 1,6 млн грн транспортного податку. Зокрема, громадяни сплатили 595,7 тис. грн, а внесок юридичних осіб – власників автомобілів до місцевих бюджетів області склав 954,5 тис. гривень.

Нагадуємо, що з 1 січня 2020 року змінено розрахункову середню вартість автомобілів. Так, об’єктом оподаткування транспортним податком є транспортні засоби, з року випуску яких минуло не більше 5 років (з 2015 року випуску включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2020 році - 1 771 125 гривень). Цьогоріч до переліку потрапили такі марки автомобілів: AstonMartin, Audi, Bentley, BMW, Cadillac, Chevrolet, Dodge, Ferrari, Ford, GMC, Lamborghini, LandRover, Lexus, Lincoln, Maserati, Mclaren, Mercedes-Benz, Polestar, Porsche, RezvaniBeast, Rolls-Royce, Tesla та Toyota. Ставка транспортного податку становить 25 тисяч гривень на рік.

Податківці Донеччини продовжують до 1 липня 2020 року надсилати громадянам повідомлення-рішення. Транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення такого податкового повідомлення-рішення, юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

ГУ ДПС у Донецькій області

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі