Чотири місяці Галина Тішакова була в умовній евакуації та повернулася у Слов’янськ заради допомоги
«Та що про мене говорити? Я роблю те, що маю робити і так, як вмію. Це життя».
Саме так відреагувала Галина Тішакова (Цимбалюк) на прохання розповісти про її волонтерську діяльність, яку веде ще від самого початку війни – з 2014 року. Ще з того часу вона постійно підтримувала тих, хто потребував допомоги…
Спочатку це були діти з БРЦПО ім. П.Ф. Кривоноса, які приїхали з Донецька, Іловайська, Горлівки на самому початку війни та потребували матеріальної й соціально-психологічної підтримки. А після її виступу на телеканалі «Донбас» гуманітарна допомога почала надходили звідусіль. Зазвичай це були речі, постільна білизна, якісь засоби гігієни, памперси, продукти тощо. Київ, Рівне, Каліфорнія, Італія, Канада… У Слов’янську до неї звертались учні, родини з дітьми, переселенці, сім’ї, в яких є особи з інвалідністю. І вона завжди намагалась допомогти кожному, наскільки це було можливим.
Повномасштабна війна змусила на деякий час поїхати зі Слов’янська, але і там не змогла просто сидіти на місці.
«Чесно кажучи, нікуди не збиралась. А потім мені подзвонили знайомі волонтери та сказали терміново виїжджати. Не хотіла, але… Поїхала в Рівне, де раніше жила та 22 роки працювала викладачкою у школі. А там майже одразу пішла до місцевої ВЦА, відновила зв’язки, познайомилась з волонтерами. Вони возили допомогу в Бучу, в Чернігів. А я запитую, чи були на Донбасі? Вони сказали, що ні. Запропонувала Донеччину, вони погодились. Так все і почалося».
Організовували все по місту. Збирали продукти, медичні засоби, потім вже «пташок» та різні засоби, потрібні ЗСУ.
При цьому всі ці 4 місяці умовної евакуації пані Галина курсувала між західною частиною України та східною. А вже у серпні 2022 року вирішила просто залишитись вдома.
«Я приїхала в черговий раз, бачу, що все запущене… Мій собака зустрічає, тут ще й коти… Тоді сказала, що все – залишаюсь. Почала ходити й годувати безхатніх тварин, яких на той час дуже багато було у місті. Та й зараз у мене самій 10 котів, навіть не знаю, звідки вони прибігли. І маленькі є кошенята. Всім дала імена, годую. А куди їх подіти?».
У Слов’янську сьогодні продовжується активна волонтерська діяльність. При цьому допомагає як мирним жителям, так і військовим.
Пані Галина має вже й кілька відзнак саме за військову допомогу нашим захисникам.
25 травня 2023 року в рамках Тижня професійної освіти відбувся круглий стіл: «НЕЗЛАМНА ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА УКРАЇНИ: ВИСТОЯЛИ. ПЕРЕМОЖЕМО. ВІДБУДУЄМО», де Галина Тішакова гідно представила Донеччину, презентувавши досвід своєї волонтерської роботи.
https://www.facebook.com/100034688507926/videos/3306996146277494/?idorvanity=412594167611315
Щодо того, звідки беруться сили та як взагалі одна жінка можна тягнути на своїх плечах стільки важливої роботи, відповідає: «Просто не можу інакше і Бог дає сили».
«По-перше, все моє життя було пов’язано з якоюсь активною діяльністю, ніколи не могла просто сидіти. Життя – це боротьба. І тут дуже важливо не складати руки, що б не трапилось. Потрібно твердо стояти на ногах, мати ціль, свіжу голову, бажання та організаторські здібності. Тоді все вдасться».
