Символ зруйнованого дитинства: фоторепортаж зі знищеної російськими окупантами школи в Богородичному
Село Богородичне Святогірської громади на Донеччині стало черговим болючим свідченням нищівної війни, яку росія веде проти України. Колись тут вирувало життя, а сьогодні немає жодного вцілілого будинку. Російські окупанти безжально нищили все на своєму шляху, перетворюючи мирні оселі та соціальну інфраструктуру на безмовні руїни. Особливо трагічною є доля місцевої школи, яка була не просто закладом освіти, а й серцем громади, місцем, де зростало та розвивалося майбутнє.
«Слов’янські відомості» показують, як виглядає школа через три роки після активних боїв за Богородичне та розповідають, як це відбувалося.
Майже з перших днів повномасштабної війни росії проти України село Богородичне опинилося на лінії вогню. Воно неодноразово зазнавало масованих артилерійських обстрілів та авіаударів з боку російської армії. Окупанти, намагаючись прорватися до Слов’янська та Краматорська, безжально нищили все, що траплялося на їхньому шляху.
Не стала винятком і школа, власне, як і інші цивільні об’єкти… У будівлю неодноразово влучали снаряди, спричиняючи значні руйнування.
З кожним обстрілом понівечень ставало все більше, і зрештою школа перетворилася на те, що ми бачимо на фотографіях, які передала редакції жителька Святогірська, голова ГО «Святогірськ на долоні» Валерія Костюшко. Сьогодні це просто обгоріла коробка без вікон і даху.
По суті, це черговий моторошний фоторепортаж російського варварства. Розбиті вікна зіяють порожнечею, обвуглені стіни вкриті тріщинами, а всередині — хаос з понівечених парт, розкиданих підручників та уламків будівельних конструкцій.
Колись тут лунав дитячий сміх, дзвенів шкільний дзвінок, проходили спортивні заняття, а тепер панує лише гнітюча тиша, яку порушує завивання вітру в розбитих віконних отворах.
Знищення освіти як елемент геноциду з боку рф
У цьому контексті варто зазначити, що це непоодинокий випадок і таких шкіл вже багато на території України, у тому числі й у Слов’янську. Знищення шкіл та інших закладів освіти на окупованих та прифронтових територіях України є черговим злочином російських окупантів. Дуже часто це не просто випадкові влучання під час бойових дій, а системна політика, спрямована на знищення української ідентичності та позбавлення майбутніх поколінь можливості здобувати освіту.
І ця школа в Богородичному, як і сотні інших навчальних закладів по всій Україні, стала жертвою цієї жорстокої війни. Її руїни — це не лише втрачені стіни та обладнання, це зруйновані мрії дітей, перерваний навчальний процес, вирвана частина історії цілого села.
Фотографії зі зруйнованої школи в Богородичному красномовно свідчать про справжнє обличчя «русского мира» — це смерть, руйнування та цілеспрямоване знищення всього, що є важливим для нормального та мирного життя людей. Це злочин, який ніколи не буде пробачено, і який має стати ще одним доказом у майбутньому трибуналі над російськими воєнними злочинцями.
Ми віримо у те, що після звільнення всієї української землі, після перемоги над окупантами, обов’язково відбудують і цю школу, і всі інші навчальні заклади. Але шрами цієї війни залишаться назавжди, нагадуючи про страшну ціну, яку Україна платить за свою свободу та незалежність.
