Осінній спокій Вейсового: життя між тишею і тривогою

Вже майже чотири роки прифронтовий Слов’янськ живе у своїй унікальній реальності, де краса й небезпека, спокій і тривога існують поруч. Ця особлива атмосфера відчувається і на озері Вейсове — перлині місцевого курорту.

Журналісти “Слов’янських відомостей” відвідали озеро, прогулялися пляжем та вирішили поділитися з читачами враженнями й фотографіями.

Пляж Вейсового, який раніше був місцем гамірного літнього відпочинку, зараз вдихає осінній спокій. Довгі ряди білих дерев’яних навісів стоять майже порожніми, відбиваючись у сірій воді під похмурим небом. Бруківка та вимощені доріжки, що простягаються поміж акуратно підстрижених чагарників, ведуть до невеличких будівель, як-от пункт прокату… Усе це чекає на кращі часи.

У цю пору року та в умовах сьогодення трохи сумно бачити ковану арку з яскравим написом, що закликає: “Будь щаслив(а)им і здоровим. Я love Курорт”.

Нині цей напис виглядає не запрошенням на відпочинок, а мабуть, тихим, але рішучим побажанням усім, хто залишився в місті. А ще — тим, хто поїхав, сумує й хоче повернутися.

Особливим елементом цієї прибережної та майже сюрреалістичної картини є масивна бетонна споруда з дерев’яним пандусом — укриття. Вона стоїть як нагадування про те, що Слов’янськ живе під постійною загрозою, але не здається.

На озері Вейсове панує не лише людська, а й природна незламність. Із наближенням холодів сюди, як і раніше, прилітають лебеді. Ці граційні птахи, спокійно плаваючи в солоній воді, ігнорують близькість війни, стаючи живим символом надії. Лебеді, качки, гуси… Вони є свідками історії цього міста, доказ того, що життя й краса завжди знаходять собі місце, навіть у найскладніших обставинах.