Танцівниця зі Слов’янська – тепер снайперка та автор книги “Танго соло”
У грудні 2025 року вийшла друком документальна книга «Танго соло» авторства військовослужбовиці, снайперки та танцівниці зі Слов’янська Тетяни Хіміон.
Про це повідомляють “Слов’янські відомості” з посиланням на Міністерство у справах ветеранів.
«Танго соло» — це чесна й стримана розповідь про людей, із якими авторці Тетяні Хіміон довелося служити, та про шлях, який вона пройшла у війську. У книзі йдеться про прийняття реальності війни, особисті втрати, біль, підтримку побратимів і невеликі, але важливі кроки вперед, що дозволяють триматися навіть у найскладніших умовах.
“Усе буде так, як ми не хотіли, але прийняли… Ми пишемо історію“ – цитата з книги
Авторка описує навчання, бойові виходи та щоденне життя на службі, зосереджуючись передусім на людях поруч — різних за характерами, досвідом і поглядами.
Окреме місце у книзі займають роздуми про роль жінки в армії, недосконалість системи та водночас силу взаємної підтримки й відповідальності.
Кожен розділ доповнений поезією Тетяни Хіміон, яка передає емоційний стан і внутрішню напругу без пояснень і прикрас. Видання також містить фотографії побратимів і посестер — як живу пам’ять про людей, що стали частиною її військового шляху.
Тепер вже інші в нас прикраси,
Чи повернуся до старх знов?
Купую зброю та припаси
Вдягаю бронік… не любов.
Книга порушує ширші питання — про те, як суспільству жити поруч із Захисниками й Захисницями, як зберігати повагу та людяність у спілкуванні після пережитого досвіду війни. Жіночий погляд зсередини війська надає цьому тексту особливої ваги, адже таких свідчень у сучасній українській літературі поки небагато.
Я маю досвід бути людиною,
Трішки є досвіду бути скотиною,
Навіть вмирати досвід я маю,
Як відродитись – ось це я не знаю.
Тетяна Хіміон багато років працювала у сфері бальних танців, виховувала чемпіонів світу та організовувала культурні події у Слов’янську. У 2002 році вона заснувала танцювальний клуб «Фо степ». Після початку повномасштабного вторгнення спочатку займалася волонтерством, а згодом приєдналася до Сил спеціальних операцій. Позивний «Танго» обрала як символ свого життя до війни та внутрішньої дисципліни.
Під час служби воювала під Херсоном і на Донеччині, була снайперкою на передовій. Отримала кілька поранень, зокрема тяжке — внаслідок атаки ворожого дрона. Нині проходить лікування та реабілітацію й планує повернення до служби, зокрема в інструкторській ролі.
«Танго соло» — це книга про трансформацію людини, яка зберігає себе та сенс життя попри війну, і про шлях уперед, який починається з уважного й чесного погляду на пережите.
Які дорослі стали наші діти,
Які сумні жіночі голоси.
Рахунок днів важких та більш болючих,
Що їм сказати… Залишайтеся живі!
