Як батальйон «Вій» перетворився на жах для окупантів
18 Слов’янська бригада 2 корпусу НГУ «Хартія» – уславлена в боях частина, яка здобула почесну відзнаку Президента України «За мужність та відвагу» за неймовірну стійкість у 2022 році. До її складу входить легендарний батальйон спецпризначення «Донбас», а у червні 2025 року тут було створено ще один підрозділ, який стрімко став відомим завдяки результатам бойової роботи – це батальйон безпілотних систем «Вій». Його місія: бути очима, які бачать усе, і караючим мечем, що несе неминучу загибель ворогу. За перші три місяці існування підрозділу його пілоти вже ліквідували та поранили більше ніж 300 окупантів, перевершивши чисельність батальйону живої сили ворога.
Про це повідомляє Національна гвардія України.
«Очі Вія»: розширювати, масштабувати, виходити на вищий рівень
Формування батальйону «Вій» розпочалося 1 червня 2025 року на базі роти ударних безпілотників, яка успішно виконувала завдання на Лиманському, Куп’янському, Часовоярському та Торецькому напрямках. Як зазначає командир підрозділу, майор із позивним Свят, назву обрали не випадково: містичний персонаж Миколи Гоголя асоціюється з ніччю, прихованістю, раптовістю і силою.
Коли очі Вія відкриваються, то бачать усе. Кожен наш розвідувальний дрон – це ніби очі Вія, а ударні безпілотники – це жах для рашистів, – пояснює офіцер, додаючи, що над збільшенням цифр ворожих втрат підрозділ працює щодня.
Ураження в середньому сотні окупантів на місяць є потужним результатом для новоствореного батальйону. Майор Свят впевнено розбудовує підрозділ, маючи за плечима понад 14 років служби у НГУ та досвід боїв від початку великої війни, зокрема, в обороні Кремінної, Сєвєродонецька та Лисичанська. Луганчанин за походженням, він зустрів повномасштабне вторгнення на самісінькому кордоні і швидко знайшов однодумців, усвідомивши стратегічну роль дронів ще під час служби у піхоті. Його бачення майбутнього лаконічне:
Розширяти, масштабувати, виходити на новий і новий, вищий рівень.
Луганчанин Маріо та магія пілота-бомбера
Одним із головних асів підрозділу є командир екіпажу БпАК, капітан Богдан на псевдо Маріо. Свій позивний він отримав під час оборони Лисичанська у травні 2022, коли командир побачив його у синьому напівкомбінезоні й з вусами та вигукнув: «Це що за Маріо?».
Богдан починав службу строковиком, потім став кінологом, а згодом – одним із перших дронарів у полку, самотужки освоюючи керування безпілотником DJI Mavic 2. Згодом, уже у штаті новоствореної роти ударних безпілотників, він опанував керування важким дроном-бомбером «Heavy shot», на якому і продовжує виконувати завдання. Офіцер згадує, як позаминулої зими під Тернами росіяни перли у прямому сенсі слова по власних трупах, і за два місяці завдяки дронам його роти ворог втратив близько тисячі осіб. За свою роботу він був відзначений медаллю «Захиснику Вітчизни» та відзнакою МВС України «Вогнепальна зброя», а також особистою подякою від Президента України під час одного з щоденних звернень. Маріо визнає, що у бойовій роботі пілота-бомбера є своя магія, а задоволення від успішно ураженої ворожої цілі не порівняти ні з чим. Він не має жодного жалю до окупантів, лише кайф від розуміння, що вже вкотре відмінно виконав бойову задачу. Однією з улюблених бувальщин у підрозділі є історія про те, як Маріо скидом із важкого БпЛА влучив 10-кілограмовою протитанковою міною «орку» прямо в голову. Як і командир батальйону, Маріо родом із Луганщини.
Окупанти забрали мою рідну землю, мій рідний дім. Буду робити все можливе, щоб нищити російських загарбників, – підсумовує гвардієць.
Дебют Нерпи: вісім одиниць техніки за один бій
Одним із найрезультативніших пілотів FPV-дронів підрозділу є молодший сержант Володимир на псевдо Нерпа. До «Вія» він прийшов, маючи досвід служби в «Азові» та ЗСУ. В історію підрозділу, який тоді ще був ротою, він увійшов у середині січня 2024 року, коли в одному бою під селом Терни на Донеччині своїми FPV спалив 8 одиниць ворожої техніки.
Штурм позиції відбувався у три хвилі. Спочатку я влучив у першу БМП, потім догнав дві інші, які розверталися, давлячи власних солдатів. Потім знищив три БТРи, а в третю хвилю під мої FPV потрапили бойова броньована машина і танк», – згадує Нерпа.
Його побратими, зокрема командир взводу Прокс, зазначають, що Володимир тоді врятував позицію. Сам «Нерпа» до відзнак ставиться філософськи, але щиро пишається тим, що на рахунку його екіпажу понад 20 одиниць знищеної ворожої техніки та більше сотні «відмінусованих» окупантів.
Той бій під Тернами був моїм дебютом як FPVшника. Він вийшов напрочуд вдалим, – розповідає Володимир. Наостанок гвардієць додає, що він пишається службою у новоствореному батальйоні «Вій» і радий стояти у витоків чогось справді достойного і звитяжного.
