Наступ на Краматорськ та Слов’янськ – головна мета росіян: чи є у нас шанси втримати ці міста
Дослідник Vitaly @M0nstas у Твіттері провів аналіз ситуації на фронтах та висловив деякі прогнози майбутніх воєнних кампаній росії та України. Про це повідомляють “Слов’янські Відомості”.
Цей аналіз опублікував канал In Factum. Подаємо інформацію без змін.
Як аналізує M0nstas, наразі Росія діє п’ятьма армійськими групами вздовж лінії фронту, а також має додаткову групу “Північ”, основне завдання якої — рейди на прикордонні території, тиск на позиції Сил оборони та фіксація українських сил на місцях.
▪️ Головною метою російського наступу 2026 року, найімовірніше, стане Краматорськ. Передумови для цієї операції вже майже готові. Другорядна мета — Запоріжжя, задум, який частково порушений українськими контропераціями. Третя мета — консолідація кордону, розширення та формалізація буферної зони на українській території.
▪️ На операцію щодо Краматорська, ймовірно, зійдуться три російські армійські групи, тоді як дві — на Запоріжжя
▪️ Армійська група «Південь» стане головною ударною силою і, ймовірно, зазнає найбільших втрат в лобових атаках. Її ключова проблема — Костянтинівка та Часів Яр, які досі прикривають підступи до Краматорська
▪️ Армійська група «Центр» просувається на північ. У найгіршому випадку це буде напрямок Добропілля — Барвінкове, але більш реалістичний вектор — уздовж річкового коридору Казенний Торець. Після захоплення Покровська вони можуть використовувати цей хаб як логістичний вузол для подальших операцій. Однак спочатку їм доведеться створити захисний буфер навколо хабу, інакше вони будуть змушені просуватися вузьким і небезпечним оперативним коридором.
▪️ Армійська група «Захід» стикається з найскладнішим завданням: форсувати річку Сіверський Донець, щоб загрожувати Слов’янську з півночі. Це операція, яка ніколи не була простою. Проміжна мета — панівні висоти на південь від Святогірська, але для цього потрібно взяти Лиман.
▪️ Критичною умовою для успіху як армійської групи «Центр», так і «Захід» є ізоляція фронту — надійне закріплення статичних ділянок лінії, які не братимуть активної участі в головній наступальній операції, щоб запобігти українським контрударам. Обидві групи, ймовірно, використовуватимуть річкові лінії як природні оборонні рубежі.
▪️ Одним із помітних моментів стало рішення РФ зробити пріоритетом Сіверськ, фактично “з’ївши” український контрудар біля Куп’янська. Це нагадує маневр – пожертвувати стабільністю на менш важливій ділянці, щоб отримати оперативну перевагу на напрямках, більш критичних для осі Слов’янськ — Краматорськ.
▪️ Армійська група «Схід» та група «Дніпро» продовжують просуватися в напрямку Запоріжжя, зберігаючи оперативний фокус попри українські контрудари. Армійська група «Схід» захопила Гуляйполе і зараз не має значних проміжних цілей, окрім просування далі до Оріхова. Їх головна проблема — захист північного флангу, який вони вирішили створити по лінії вздовж річки Вовча.
▪️ Армійська група «Дніпро» має захопити Оріхів — найочевидніший спосіб: удар на Комишуваху і перерізання дороги, щоб “задушити” місто. Вони також матимуть додаткове завдання — форсування Дніпра [р. Конка], оскільки їх оперативна зона надто вузька для всіх наявних сил
▪️ Армійська група «Північ» має найпростіше, хоча і важливе оперативне завдання: рейди на прикордонні території, примусове виселення цивільних і розширення лінії фронту. У них недостатньо бойової потужності для вирішальної операції, але постійні зондування можуть виявити вразливі місця в слушний момент
Кампанія 2026 року може значно відрізнятися від попередніх років. Росія має величезну кількість дронів, але нещодавно зіткнулася з оперативними обмеженнями, які потрібно вирішити. Водночас Україна значно розширила мережі перешкод і інженерних укріплень, що ускладнює противнику маневр і уповільнює можливі прориви.
Путін вимагає захоплення Донбасу, Херсона, Запоріжжя та створення буферної зони вздовж кордону. Ці цілі ще далекі від реалізації. Проте ситуація не статична.
Україна продовжує адаптуватися, зміцнювати оборону та ускладнювати російське планування. Майбутня кампанія вирішуватиметься не одним проривом. Вона визначатиметься тим, наскільки ефективно кожна сторона зможе керувати тиском на дедалі складнішому оперативному просторі.
Clément Molin, доповнюючи M0nstas, пише, що загалом на відтинку від Покровська до Лимана (Краматорський напрямок) росіяни сконцентрували 18 бригад і 8 дивізій.
▪️ Основний наступ росіян уже почався кілька місяців тому з просування в районі Сіверська, який росіяни захопили взимку. Зараз вони тиснуть на лініях Миколаївки та Добропілля, але головний удар ще попереду. Саме тому російським військам потрібно спочатку взяти під контроль Лиман і Костянтинівку, а можливо, й Добропілля.
▪️ Основний наступ розгорнеться в районі Райського. Натомість Сили оборони добре підготувалися — вони викопали три лінії оборони. Ймовіно, росіяни атакуватимуть східну частину Краматорська та Слов’янська, але можуть зіткнутися з серйозними труднощами біля Часового Яру та вздовж каналу, який вони досі не можуть подолати в цьому районі
▪️ Головним «відволікаючим» боєм, імовірно, стане наступ на Оскільському напрямку. Російським підрозділам потрібно створити загрозу для дороги Ізюм — Слов’янськ або зрештою форсувати Сіверський Донець. Це стане можливим лише після падіння Лимана.
Те, що відбуватиметься цього року в Україні, значною мірою залежатиме від того, як Україна керуватиме обороною. Якщо російські дрони вдасться тримати на відстані, якщо буде знайдено рішення проти російських ФАБів і якщо українські укріплення спрацюють, рік може виявитися кращим, ніж очікувалося. Головне — зберегти ресурси і змусити російську армію робити помилки.
