Економічний фронт Слов’янська: як війна та міграція бізнесу змінили доходи громади
Війна змусила сотні підприємців нашого міста зважитися на евакуацію. Рятуючи обладнання, команди та власну справу від обстрілів, бізнес роз’їхався по всій країні. Здавалося б, від початку повномасштабної війни бюджет прифронтового міста мав би спорожніти, адже підприємці завжди забезпечували життя громади. Проте свіжі дані від Головного управління ДПС у Донецькій області, які редакція “Слов’янських відомостей” отримала у відповідь на свій інформаційний запит, показують куди цікавішу реальність.
Фінансові гойдалки міського бюджету
Якщо порівнювати нинішні доходи Слов’янська з довоєнним періодом, ситуація дещо нагадує кардіостимулятор. У мирному 2021 році місто зібрало 568,2 мільйона гривень податків (із них 137,7 мільйона — за перший квартал). У перший рік великої війни надходження навіть трохи підросли — до 588,6 мільйона гривень. А от у 2023 році взагалі зафіксували піковий показник — 769,9 мільйона гривень.
Проте тримати таку планку на третій і четвертий роки повномасштабного вторгнення прифронтовому місту стало значно важче. Вже у 2024 та 2025 роках розпочався цілком очікуваний спад. У 2024 році бюджет отримав 488,4 мільйона гривень (це на 79,8 мільйона менше, ніж до великої війни). У 2025 році ситуація дещо вирівнялася — надійшло 501,3 мільйона гривень, але це все одно на 66,9 мільйона менше за рівень 2021 року.
Початок 2026 року теж дива не приніс — за перший квартал громада отримала 132,1 мільйона гривень, що демонструє просідання на 5,6 мільйона порівняно з аналогічним довоєнним періодом.
Малий бізнес тримає удар, великий — евакуюється
Головний феномен стійкості Слов’янська — це наші ФОП. Попри постійну небезпеку, кількість дрібних підприємців у місті в окремі роки війни навіть перевищувала довоєнні показники. Якщо у першому кварталі 2021 року в громаді працювало 2 249 ФОП, то за підсумками 2022 року їх стало вже 2 813. У 2024 та 2025 роках кількість активних ФОП стабільно трималася на високому рівні — 3 466 та 3 456 підприємців відповідно. Навіть у першому кварталі 2026 року діяльність провадили 2 362 ФОП. Малий бізнес продемонстрував неймовірну гнучкість.
Натомість великим компаніям та юридичним особам утриматися під обстрілами виявилося значно складніше. Їхня кількість у Слов’янську за роки війни скоротилася майже вдвічі. У мирні часи, на початку 2021 року, місто мало 1 338 юридичних осіб. У 2022 році їх зафіксували 1 656, а от далі статистика стрімко пішла вниз:
- у 2023 році — 604,
- у 2024 році — 675,
- у 2025 році — 700,
- у першому кварталі 2026 року залишилося 522 діючі юридичні особи.
Через це місто втратило і значну частину офіційних робочих місць. Кількість підприємств, які мають змогу утримувати штат і платити податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) за найманих працівників, суттєво зменшилася. Якщо у 2021 році таких було 1 473, а у 2022 році — 1 895, то у 2024 році показник упав до 918, у 2025 році становив 950, а за перші три місяці 2026 року податок за працівників платили лише 719 суб’єктів.
Водночас статистика показала один щемливий факт. Протягом першого кварталу 2026 року 52 суб’єкти господарювання (9 юридичних осіб та 43 ФОП), які офіційно змінили прописку на безпечніші регіони протягом 2022–2025 років, усе одно перерахували податки до бюджету рідної Слов’янської громади. Це і є та сама невидима ментальна релокація, коли бізнес фізично може працювати на заході чи в центрі України, але фінансово продовжує підставляти плече своєму місту, допомагаючи йому вижити.
Ваш донат допомагає нам створювати нові матеріали та залишатися незалежними.
Дякуємо за підтримку!
