31 липня 2025 року загинув доброволець Вадим Радкевич
Щоденно о 9 годині зупиніться, де б ви не були і вшануйте світлу пам’ять усіх, хто загинув в Україні через російську агресію.
Радкевич Вадим Михайлович – старший сержант, сержант з матеріально-технічного забезпечення ремонтної роти автотранспортного батальйону бригади НГУ «Спартан» (в/ч 3017)
Народився 27 квітня 1980 року в Словʼянську. З дитинства захоплювався технікою. Любив розбирати все, що рухається – спочатку свій та братові велосипеди, потім мопед та автівку. Тому, закінчивши 9 класів ЗОШ № 4, пішов навчатися у ПТУ № 56, де отримав спеціальність автомеханіка та газоелектрозварника.
Змінив декілька місць роботи, врешті «осів» на Новій пошті. У липні 2022 року за позовом серця вступив до лав Сил оборони. У складі бригади «Спартан», боронячи рідну землю, пройшов найзапекліші бої в місті Бахмут та на Запорізькому напрямку.
«Вадим був дуже доброзичливим, працелюбним. Завжди був готовий без зайвих слів прийти на допомогу», – розповідають його побратими та рідні.
Свій останній бій старший сержант Радкевич прийняв 31 липня 2025 року під селищем Удачне Покровського району, прикриваючи собою молоде поповнення бригади.
У Вадима Радкевича залишилися мама, два сини, дружина, брати. Обидва його брата та дружина воюють у складі НГУ та ЗСУ.
Похований на алеї Слави у Харкові.
Указом президента України від 24.03.2026 № 258/2026 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Вічна пам’ять та вічна слава Герою!
