Постать Полковника на колишньому палаці Леніна: у Слов’янську з’явилося графіті з Євгеном Коновальцем (фото)
На стіні колишнього палацу культури імені Леніна у Слов’янську з’явився чорно-білий портрет полковника Армії УНР та засновника ОУН Євгена Коновальця. Цей стріт-арт створили дуже вчасно, адже вже за кілька днів, 14 червня, Україна відзначатиме 135 років від дня народження легендарного провідника. Поява його образу саме на будівлі з радянським минулим має особливий сенс зараз, коли наше прифронтове місто та вся країна щодня виборюють свою свободу у запеклій боротьбі проти російської агресії.
«Слов’янські відомості» зібрали головні факти про життя провідника та розповіають про символізм появи цього малюнка.
Від сільського інтелігента до військового полковника
Євген Коновалець народився на Львівщині в родині вчителів, де змалечку виховувався в повазі до українських традицій. Ще під час навчання в університеті він став лідером студентського руху, виявляючи сильний характер та моральну силу. Коли розпочалася Перша світова війна, Коновалець потрапив на фронт, а згодом — до російського полону, де навіть у таборах гуртував навколо себе українців для майбутньої боротьби.
Усе змінилося навесні 1917 року. Коли в російській імперії вибухнула Лютнева революція і царя скинули, стара система охорони в таборах полонених просто розвалилася через хаос і безлад. Коновалець разом із побратимами скористався цим моментом, залишив місце утримання та дістався Києва, де одразу взявся за створення українських збройних сил.
Уже у 26 років він очолив легендарний Корпус Січових Стрільців, який став однією з найефективніших частин Армії УНР. Уряд присвоїв йому звання полковника. Він захищав українську державність у найважчих боях проти російсько-більшовицьких військ, твердо вірячи, що шлях до незалежності України лежить виключно через сильну, регулярну та вмотивовану армію.
Об’єднання поколінь та створення підпілля
Після поразки революції 1917-1921 років, коли багато хто зневірився, Коновалець не зупинив боротьбу навіть попри те, що був змушений виїхати в еміграцію. Там він таємно керував опором на рідних землях і став містком між двома поколіннями борців. Полковник об’єднав ветеранів та молодих патріотів, створивши спочатку Українську Військову Організацію, а згодом — Організацію Українських Націоналістів (ОУН).
Очоливши ОУН, він вивів українське питання на міжнародний рівень та активно доносив до світу правду про жахи Голодомору 1932-1933 років. Діяльність полковника настільки лякала радянську владу, що кремль організував його підступне вбивство у Роттердамі в 1938 році. Проте знищити ідею не вдалося — справу Коновальця підхопили Степан Бандера та Роман Шухевич.
Слов’янськ тримає стрій і чинить опір
«Волю українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців», — казав полковник, і ці слова стали пророчими.
Сьогодні історія повертається на свої законні місця, і поява портрета Євгена Коновальця на колишньому палаці культури імені Леніна у Слов’янську є дуже символічною. Будівля, яка десятиліттями асоціювалася з тоталітарними міфами та радянською пропагандою, тепер отримує нові українські сенси.
Слов’янськ сьогодні — прифронтове місто-фортеця, яке щодня відчуває на собі подих війни, але міцно тримає стрій, чинить запеклий опір тому ж самому ворогу, і ні за яких умов не здасться росії. У теперішніх умовах відомі слова полковника про те, що у вогні перетоплюється залізо у сталь, а в боротьбі народ стає нацією, звучать максимально близько для кожного мешканця. Новий мурал нагадує про тяглість нашої історії та показує, що сучасні захисники України продовжують справу Січових Стрільців. Радянське минуле остаточно програло, місто бореться, а з вулиць Слов’янська на нас гордо дивиться український полковник.
Ваш донат допомагає нам створювати нові матеріали та залишатися незалежними.
Дякуємо за підтримку!
