The New York Times: Слов’янськ і Краматорськ стають епіцентром російських атак на Донеччині

Юрій Тарасов іде в укриття/Фото The New York Times

Війська рф зосередили удари на містах “поясу фортець” у Донецькій області, намагаючись знищити Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку та Костянтинівку. Ці міста складають основу тих 20 відсотків території регіону, які досі контролює Україна. Хоча росія не може захопити ці два міста, її війська підійшли досить близько, щоб масовано й регулярно обстрілювати житлові квартали та руйнувати логістичні шляхи. Через це тисячі цивільних змушені виїжджати зі Слов’янська та Краматорська.

Про це повідомляють “Слов’янські відомості” з посиланням на “The New York Times”.

У матеріалі зазначається, що ситуація на сході загострюється через посилений тиск на оборонні лінії українського фортечного поясу, зокрема через важкі бої в районі Сіверська, який розташований на височині. Окупанти повільно просуваються у бік Лимана та Костянтинівки, а Дружківку фактично перетворили на порожнє місто.

Фото The New York Times

Старший лейтенант Вадим Кострицький, командир підрозділу 30-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, каже, що російські війська хочуть перекрити логістику та силою змусити Краматорськ і Слов’янськ здатися. За його словами, Краматорськ уже “гасне” на очах і спорожнює після кожного удару, бо росія зараз більше намагається просто нищити міста в обох напрямках.

“Застосування росією 3000-фунтової авіабомби просто в центрі Слов’янська, яка знищила цілий квартал, викликало серйозне занепокоєння серед жителів. Окупанти використовують таку зброю, щоб зрівняти міста із землею, як це вже було з Бахмутом, Авдіївкою, Часовим Яром та Торецьком”, — зазначено у матеріалі

За оцінками військових, за нинішніх темпів просування росії знадобилися б роки, щоб реально захопити ці території. Для порівняння: бої та спроби окупантів взяти Торецьк тривають уже 18 місяців, а Покровськ — 22 місяці. Водночас агресор може повністю спустошити міста обстрілами, не чекаючи їхнього захоплення.

В евакуаційному центрі 71-річна Олена чекала виїзду далі на захід. Вона розповіла, що її рідна Миколаївка вже горить — її “стерли з життя” удари: “Усе розбили, і це ще навіть не кінець”. 

Фото The New York Times

Це підтверджує й 75-річний Юрій Тарасов — напередодні вночі російський удар повністю зруйнував його будинок у Миколаївці. “Будинків немає, жодного цілого не залишилося”, — без упину повторював він, тримаючись за сумку, куди поспіхом кинув перше, що встиг узяти: планшет, майки, білизну, таблетницю та маленьку болгарку. “Я навіть взутися не встиг”, — плакав чоловік. Він так і не зміг забрати собаку Пальму та двох котів. Юрій тільки почав розповідати, якою розумною була Пальма, як його перервала сирена повітряної тривоги — на місто летіли керовані авіабомби. Спираючись на милицю, Тарасов пішов до укриття, де сів на синій пластиковий стілець і просто завмер, дивлячись у порожнечу.

Через дедалі важчі умови життя цивільні масово залишають регіон. За даними місцевих чиновників, зі Слов’янська щотижня виїжджає близько 1000 людей, а кількість мешканців міста зменшилася з 50 000 у березні до менш ніж 44 000 у квітні. Волонтери “Схід СОС” кажуть, що запитів на евакуацію стає різко більше. Дороги стають небезпечними через атаки FPV-дронів, тому вздовж трас і просто на вулицях міст встановлюють захисні антидронові сітки.

Місцева інфраструктура працює в дуже складних умовах. У головній лікарні Слов’янська щотижня лікують від 10 до 15 цивільних, які отримали поранення через атаки дронів. Пологове відділення вже закрили після червневого обстрілу, а медики готують головний корпус до того, щоб він міг працювати як ізольований центр у разі ще гіршої ситуації. Усіх евакуйованих мешканців Донеччини автобусами та фургонами доправляють до транзитного вузла у Лозовій, що на Харківщині.

Ваш донат допомагає нам створювати нові матеріали та залишатися незалежними.

Дякуємо за підтримку!

Завантажити ще...