Що гальмує компенсації за зруйноване житло та як заявникам не втратити час: відповіді Миколаївської громади
Навіть після подання заяви та проведення дистанційного обстеження отримання компенсації за зруйноване житло може затягнутися. У Миколаївській громаді назвали зміни, які могли б пришвидшити процедуру, та пояснили, що заявники можуть зробити самостійно, щоб не створювати додаткових затримок.
Раніше начальник Миколаївської міської військової адміністрації Володимир Проскунін розповів в інтерв’ю “Слов’янським відомостям” про масштаби руйнувань у громаді, кількість заяв на компенсацію та строки їхнього розгляду. Крім того, пояснив, як працює дистанційне обстеження зруйнованого житла, чому громада змушена чекати на супутникові матеріали та як формується запит до Державного космічного агентства України.
У цій частині інтерв’ю — про те, що можна змінити, щоб пришвидшити процедуру, через які помилки заявникам доводиться подавати документи повторно, де перевірити статус своєї заяви та як громада допомагає людям із проблемними документами.
Які зміни, на вашу думку, дозволили б значно пришвидшити процес?
Я бачу кілька речей, які можна було б змінити, щоб цей процес працював швидше.
Перше — це інтеграція реєстрів. Було б добре, щоб дані з БТІ та паперових архівів автоматично підтягувалися до Державного реєстру речових прав і людям не доводилося додатково чекати, поки ці документи будуть опрацьовані.
Друге — потрібно спростити роботу самих Комісій. Зокрема, покращити інтерфейси, з якими працюють члени Комісій, щоб менше часу витрачалося на технічне та бюрократичне оформлення протоколів.
Окремо я б говорив про вимоги до продуктів дистанційного обстеження. Зараз вони досить жорсткі, а в умовах активних бойових дій отримати ідеальний матеріал часто просто неможливо. На мою думку, варто переглянути ці вимоги так, щоб за наявності достатніх даних Комісія могла приймати рішення, а не чекати повторної зйомки через невідповідність окремим технічним параметрам.
Ще одна проблема — визнання зруйнованою окремої квартири. Зараз це фактично пов’язано з об’єктом нерухомого майна в цілому, тобто з будинком. Потрібно визначити чітку процедуру, за якою можна було б визнавати зруйнованою саме окрему квартиру, якщо є достатні підтвердження її знищення.
І, на мою думку, для громад, які перебувають у зоні активних бойових дій, потрібен окремий, чіткий механізм. У нас через бойові дії повністю руйнується критична інфраструктура, через що люди фактично не можуть використовувати своє житло за призначенням. Це теж має враховуватися під час визначення того, чи є об’єкт зруйнованим.
Які питання та скарги найчастіше озвучують жителі громади щодо компенсацій? Через що люди найбільше незадоволені?
У людей фактично одне головне питання — коли їхній будинок нарешті визнають зруйнованим і коли вони отримають житловий сертифікат. А після того, як об’єкт уже визнаний зруйнованим, виникає друга проблема — люди хочуть, щоб сертифікат сформували якомога швидше, часто не враховуючи черговість поданих заяв.
Найбільше невдоволення зараз викликає саме відсутність інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі або те, що отримані матеріали неактуальні. Людина бачить, що її будинок зруйнований, подає заяву і очікує, що процес піде далі. А коли через відсутність необхідного знімка це затягується, виникає закономірне питання: чому я маю чекати?
Бувають навіть випадки, коли людина тільки подала заяву на отримання житлового сертифіката і того ж дня вже звертається зі скаргою на урядову гарячу лінію. Ми це розуміємо, тому що для людини її житло — це не просто запис у реєстрі. Але є етапи, на які громада фізично не може вплинути.
Хочу підкреслити, що відповіді на скарги та заяви готують виключно члени комісії, які вимушено зупиняють основну діяльність та відповідають на скарги, іноді необґрунтовані.
Чи можуть заявники дізнатися, на якому етапі перебуває їхня справа? Якщо так, то як саме?
Так, така можливість є. Насамперед інформацію можна перевірити через застосунок або портал “Дія”. У розділі послуг “єВідновлення” можна перевірити поточний статус розгляду заяви Комісією або замовити відповідний витяг щодо поданої заяви.
Також можна звернутися на урядову гарячу лінію за коротким номером 1545 — там можна отримати консультацію і уточнити стан опрацювання звернення.
Крім того, ми надали телефони членів Комісії, щоб люди могли безпосередньо звернутися за консультацією та дізнатися, на якому етапі перебуває їхня справа.
Яких помилок найчастіше припускаються заявники під час оформлення документів?
Заяви люди подають самостійно через особистий кабінет у «Дії». Якщо під час подання виникають проблеми, спеціалісти виконавчого комітету консультують людей і допомагають вирішити ці питання.
Якщо говорити про те, що найчастіше ускладнює подальший розгляд, то це навіть не стільки помилки, скільки неуважність. Наприклад, люди не долучають фотографії чи відео, які в них є і на яких видно факт руйнування. Для Комісії такі матеріали могли б бути додатковим підтвердженням і допомогти швидше прийняти рішення.
Ще одна проблема — неактуальна адреса об’єкта. Буває, що під час реєстрації права власності реєстратор або нотаріус свого часу допустив неточність: неправильно зазначений вид майна, площа, частка у праві власності тощо. І коли така інформація потрапляє до заяви, це потім створює додаткові проблеми під час її опрацювання.
Чи трапляються випадки, коли заяву доводиться подавати повторно? З яких причин?
Так, такі випадки є. Під час опрацювання заяви Комісія перевіряє подані документи та якщо виявляються неточності, найчастіше це проблема з адресою або даними про право власності, громадянину можуть відмовити в розгляді заяви. Але це не означає, що на цьому наша робота закінчується. Ми намагаємося допомогти людині вирішити проблему, щоб вона могла подати заяву повторно.
Наприклад, якщо змінювалася нумерація будинку, ми надаємо громадянину лист із завіреною копією відповідного рішення виконавчого комітету. Якщо адреса неактуальна через дублювання, поділ будинку чи інші обставини, допомагаємо подати заяву на уточнення, зміну або коригування адреси до уповноваженого органу.
Окремо ми працюємо з архівними документами. Щоб допомагати людям і водночас уникати помилок під час реєстрації права власності, Миколаївська міська військова адміністрація отримала від Слов’янської військової адміністрації архівні інвентаризаційні справи та книги реєстрації колишнього КП “БТІ м. Слов’янська” за період до 1 січня 2013 року. Тепер ми можемо надавати інформацію державним реєстраторам, нотаріусам, адвокатам і самим громадянам щодо зареєстрованих прав на нерухоме майно станом на 31 грудня 2012 року. Одразу вказуємо й актуальну адресу, якщо вона змінилася. Також надаємо копії матеріалів з інвентаризаційних справ, якщо власники втратили їх через війну.
З 6 березня 2026 року ми вже опрацювали близько 200 звернень від громадян щодо зареєстрованих до 31 грудня 2012 року прав на нерухомість. Також отримали близько 70 листів від міських, сільських та селищних рад, близько 60 звернень від нотаріальних округів, 10 заяв на отримання копій матеріалів, близько 50 — на отримання копій рішень щодо зміни адреси будинку та 20 заяв щодо зміни, упорядкування або присвоєння адрес. І ця кількість щодня зростає.
Тому в окремих випадках людям справді доводиться повторно подавати заяви, але ми зі свого боку намагаємося допомогти усунути причину, через яку це стало необхідним.
У наступному матеріалі — про три головні причини, які сьогодні уповільнюють формування житлових сертифікатів, чи може громада вплинути на строки компенсацій та що очільник Миколаївської громади радить людям, які вже кілька місяців чекають на рішення.
Ваш донат допомагає нам створювати нові матеріали та залишатися незалежними. Дякуємо за підтримку!
