Чому затримуються житлові сертифікати та що робити мешканцям Миколаївської громади?
Для мешканців Миколаївської громади очікування житлового сертифіката може тривати тижнями й навіть місяцями. Хто та що впливає на швидкість процесу, на які етапи громада не завжди може вплинути й чому платні послуги юристів, які обіцяють пришвидшити розгляд заяв не змінюють встановленого алгоритму роботи Комісії розповів начальник Миколаївської міської військової адміністрації Володимир Проскунін в останній частині інтерв’ю “Слов’янським відомостям“.
Які три головні причини сьогодні найбільше уповільнюють виплату компенсацій жителям Миколаївської громади?
Тут я б спочатку розділив два моменти. Саму компенсацію виплачує держава. До повноважень нашої Комісії належить формування житлового сертифіката на підставі акта дистанційного обстеження. Тому, якщо говорити саме про те, що уповільнює формування житлового сертифіката, я б виділив три основні причини.
Перша — дистанційне обстеження працює не так швидко, як хотілося б заявникам. Друга — вимоги до якості інформаційних продуктів дистанційного обстеження. Якщо отриманий матеріал неякісний або неактуальний, ми не можемо на його підставі прийняти рішення і змушені чекати на нові дані.
Третя причина — велике навантаження на Комісії та дефіцит кадрів. Звернень багато, а людей із відповідною кваліфікацією недостатньо.
При цьому я хочу нагадати, що ще приблизно рік тому власники зруйнованого майна на територіях активних бойових дій взагалі не мали такої можливості — підтвердити знищення житла дистанційно і розпочати процедуру отримання компенсації. Зараз цей механізм уже працює, хоча, безумовно, його потрібно вдосконалювати.
Частина мешканців вважає, що громада затягує розгляд заяв. Крім того, люди побоюються, що через можливе погіршення безпекової ситуації або окупацію вони можуть взагалі втратити можливість отримати компенсацію. Ви можете це прокоментувати?
Я розумію занепокоєння людей, тому що йдеться про їхнє житло і про можливість отримати нове. Але хочу чітко пояснити: громада не виплачує ці кошти і не вирішує, скільки коштів буде виділено на компенсації. Житлові сертифікати фінансує держава, а Комісія — це інструмент, за допомогою якого формується сертифікат.
Тому коли люди думають, що громада навмисно затягує процес, у мене виникає закономірне питання: який у цьому сенс? Нам немає жодної користі від того, щоб люди чекали довше. Навпаки, наше завдання — опрацювати заяви і зробити все, що залежить від нас, якомога швидше. Я розумію, що люди не повинні знати всіх нюансів цієї процедури і бачити, на якому етапі виникає затримка. Зі сторони це просто виглядає так: людина подала заяву — і чекає. Але частина процесу залежить від інших державних органів, зокрема від отримання необхідних матеріалів для дистанційного обстеження.
Що б ви хотіли сказати людям, які вже кілька місяців очікують на рішення?
Тим, хто зараз чекає, я б сказав: якщо ваша заява ще перебуває в роботі, це не означає, що про неї забули або її не розглядають. Комісія працює із заявами, і ми зацікавлені в тому, щоб люди отримували свої сертифікати. Але є етапи, на які ми фізично не можемо вплинути.
Окремо хочу звернутися до мешканців Миколаївської територіальної громади. Не потрібно передавати своє право на отримання компенсації сумнівним адвокатам чи юристам і платити їм за те, що вони нібито можуть пришвидшити розгляд заяви. Ми вже бачимо такі випадки. Особливо це стосується людей старшого віку, яким складніше самостійно зайти на відповідні ресурси і перевірити статус своєї заяви або будинку. Цим користуються окремі “юристи”, пропонуючи за гроші написати запит чи скаргу і запевняючи, що після цього питання нібито вирішиться швидше. Але це сумнівне звернення, оскільки воно не може вплинути на рішення комісії. Комісія працює за чітко визначеним алгоритмом і не може відступити від нього через чиєсь звернення.
Більше того, бувають ситуації, коли будинок уже визнаний зруйнованим, а людям усе одно пропонують заплатити за те, щоб “прискорити” процес. Людині кажуть: заплатіть певну суму, ми напишемо звернення, і вам швидше нададуть документи. Але якщо об’єкт уже перебуває в системі і з ним проводиться відповідна робота, додаткове платне звернення нічого не змінює.
У нас усе відбувається через електронну систему. Якщо, наприклад, з’являється актуальніший матеріал щодо конкретного будинку, відповідно змінюється і порядок опрацювання заяв. Людині не потрібно додатково подавати заяву на поновлення розгляду чи платити комусь за таке звернення — ці процеси відбуваються в електронному програмному комплексі.
Тому я дуже прошу людей не витрачати свої гроші на послуги, які фактично не дають жодної переваги. Якщо є питання щодо статусу заяви, спочатку потрібно звернутися до громади, перевірити інформацію через “Дію” або скористатися офіційними каналами, а вже потім робити висновки.
На жаль, ми вже бачимо, що така практика набуває системного характеру. І дуже шкода, коли люди, особливо старшого віку, платять за те, що вони цілком можуть отримати безкоштовно.
Нагадаємо, що у першій частині інтерв’ю начальник Миколаївської міської військової адміністрації Володимир Проскунін розповів про масштаби руйнувань у громаді, кількість поданих заяв на компенсацію та причини, через які їхній розгляд може тривати кілька місяців.
У другій — пояснив, як працює дистанційне обстеження зруйнованого житла, як громада отримує супутникові матеріали та чому через їхню неактуальність або неналежну якість процедура може затягуватися.
У третій частині йшлося про зміни, які могли б пришвидшити процес, проблеми з документами, повторне подання заяв та способи перевірити їхній статус.
Ваш донат допомагає нам створювати нові матеріали та залишатися незалежними.
Дякуємо за підтримку!
