Два роки з дня загибелі: у Слов’янську згадують воїна Сергія Бринцова
Щодня о 9:00 ми зупиняємося, де б не були, аби вшанувати хвилиною мовчання світлу пам’ять усіх, хто загинув через російську агресію проти України.
Сьогодні минають два роки з дня загибелі нашого земляка, слов’янця Сергія Анатолійовича Бринцова — солдата, стрільця-санітара механізованого батальйону військової частини А0409.
Сергій народився та виріс у Слов’янську. Закінчив 9 класів школи №2, а професію електрогазозварника здобув у ПТУ №15. Свій трудовий шлях розпочав на заводі «Тореласт», де віддано працював понад 10 років та виріс до майстра 5-го розряду. Згодом продовжував працювати за фахом в інших містах України та за кордоном.
«Син дуже любив свою роботу. Захоплювався технікою — машинами, мотоциклами», — зі смутком пригадує його мати Ольга Бринцова.
Сергій не встиг створити власної сім’ї, але був надійною опорою для близьких — постійно опікувався родиною молодшої сестри та допомагав їй.
До лав Збройних Сил України чоловіка мобілізували у травні 2024 року. Після військового вишколу його направили на фронт. Сергій захищав Україну практично весь час на Куп’янському напрямку.
Захисник загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Петропавлівка Куп’янського району Харківської області. Через інтенсивні бої тіло довго не вдавалося забрати з позиції — матір дізналася про загибель сина лише 19 листопада.
Сергія Бринцова поховали у рідному Слов’янську на кладовищі по вулиці Данила Галицького. У нього залишилися мати, рідна сестра та дві племінниці.
Вічна пам’ять і довічна шана українському воїну!
