Річниця загибелі Героя-добровольця зі Слов’янська: пам’яті 23-річного воїна Андрія Сіробаби
Щоденно о 9 годині зупиніться, де б ви не були і вшануйте світлу пам’ять усіх, хто загинув в Україні через російську агресію.
Сьогодні минають роковини з дня загибелі 23-річного слов’янця, солдата та кулеметника 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ Андрія Сіробаби.
Андрій народився 13 жовтня 2002 року в Слов’янську, навчався у школі №18. Закінчив Донецьке вище училище олімпійського резерву імені Сергія Бубки, здобувши звання кандидата у майстри спорту з дзюдо, та неодноразово ставав переможцем обласних і всеукраїнських змагань. Навчання продовжував у Донбаському державному педагогічному університеті — закінчив бакалаврат і вступив до магістратури, де за півтора місяця мав отримати диплом.
Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Андрій разом із родиною виїхав у Миргород на Полтавщину. У Полтаві хлопець зустрів кохання — наречену Анастасію, яка також була родом із Донеччини. Пара вже придбала обручки та готувалася до весілля.
У червні 2025 року Андрій за покликом серця пішов добровольцем на фронт. Чоловік боронив Україну у складі 2-го штурмового батальйону 3-ї ОШБр (в/ч А4638). За дві доби до загибелі отримав поранення, проте відмовився залишати стрій і продовжував тримати позицію. Захисник поліг разом із побратимом від скиду з ворожого дрона в бою біля села Греківка Сватівського району Луганської області.
Поховали Андрія Сіробабу на Меморіалі пам’яті у Полтаві. У воїна залишилися батьки, двоє братів, двоє сестер та наречена.
Вічна пам’ять і слава Герою із Слов’янська!
