“Я ж вам пообіцяв”: як волонтери вивезли загиблого чоловіка з небезпечної Семенівки

У ніч із 27 на 28 жовтня російський боєприпас влучив у будинок у Семенівці Слов’янської громади. Загинув 59-річний Володимир Лопатін, працівник КП “Вода Донбасу”. Його колеги змогли дістати чоловіка з-під завалів, але через небезпеку довго не вдавалося знайти тих, хто погодився б вивезти його із селища. Зрештою на допомогу відгукнулися волонтери благодійного фонду “Крила Донбасу“.

Його дружина Марина на той час перебувала у Слов’янську й про загибель чоловіка дізналася від його керівника. Колеги самі дістали тіло з-під завалів, загорнули та шукали можливість вивезти. Однак знайти тих, хто погодився б їхати до Семенівки, виявилося непросто.

Начальник увесь був час зі мною на зв’язку, обдзвонював усіх волонтерів, кого знав. Я теж шукала й не могла знайти. Всі відмовлялися їхати на Семенівку

— розповіла Марина журналістці “Слов’янських відомостей“.

Зрештою допомогти погодився Олексій Бахтін, голова благодійного фонду “Крила Донбасу”. До нього звернулася напарниця Марини, з якою вона працювала у продуктовому магазині.

Спочатку Олексій сказав, що вони займаються евакуацією живих людей, але коли дізнався подробиці, погодився допомогти. Дав свій номер і попросив зателефонувати вранці наступного дня. У четвер уточнив, куди саме потрібно їхати. Він розумів, наскільки це небезпечно, але сказав мені: “Я ж вам пообіцяв”

У четвер волонтери змогли дістатися до Семенівки, вивезти Володимира та доправити до Слов’янського моргу.

Марина окремо дякує колегам чоловіка та керівництву підприємства. Вони не залишали її саму після трагедії, допомагали організувати перевезення та були поруч, коли жінка з’ясовувала подальші дії у морзі. Підприємство також виділило 10 тисяч гривень на поховання.

На момент розмови з журналісткою тіло Володимира ще перебувало у Слов’янському морзі.

“Його мали доправити на судово-медичну експертизу до Харківської області ще в п’ятницю, однак автомобіль так і не приїхав. Сподіваюсь, що у понеділок (говорили телефоном у неділю 31 листопада — ред.) все ж таки вийде. Тоді, як сказали у поліції, через пару днів повернуть до Слов’янська і я зможу, нарешті, його поховати“.

Родина Лопатіних жила у громаді й не виїжджала навіть після початку повномасштабної війни. Діти евакуювалися у 2022 році: старший син виїхав із дружиною та донькою до Кременчука, молодший тепер навчається у Дніпрі. Марина та Володимир залишилися у Семенівці через батьків та роботу. Згодом Марина перебралася до своїх батьків у Слов’янськ, оскільки батько переніс інсульт і потребував підтримки. Володимир залишився у Семенівці. У день удару він був удома сам.

Після похорону чоловіка Марина разом із батьками планує виїхати ближче до дітей. Вона сподівається, що зможе вирішити всі організаційні питання та знайти можливість переїхати до безпечнішого місця.

Путівник з евакуації для мешканців Слов’янська

Ваш донат допомагає нам створювати нові матеріали та залишатися незалежними.

Дякуємо за підтримку!

Підтримати