Згадаємо старшого солдата Михайла Шевченка зі Слов’янська
Щоденно о 9:00 в Україні вшановують світлу пам’ять усіх, хто загинув через російську агресію. Сьогодні згадаємо старшого солдата, водія-сапера інженерно-саперної роти військової частини А2120 81-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ Михайла Сергійовича Шевченка, який загинув 4 роки тому.
Михайло Шевченко народився в селищі Комишуваха Сєвєродонецького району Луганської області. Навчався в місцевій середній школі І–ІІІ ступенів, а після 9-го класу вступив до Попаснянського ліцею залізничного транспорту, де здобув спеціальність електрогазозварника.
У 2003 році був призваний на строкову службу до внутрішніх військ МВС України. Після повернення з армії працював монтером на Попаснянській дистанції колії та паралельно заочно здобував вищу освіту в Бердянському інституті менеджменту.
У 2012 році Михайло переїхав до Слов’янська, де продовжив працювати за фахом — монтером на Слов’янській дистанції колії Донецької залізниці.
Після початку повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року, Михайло Шевченко став на захист України у складі 81-ї бригади десантно-штурмових військ. Служив водієм-сапером інженерно-саперної роти. За щирість і підтримку побратими називали його «Братське серце».
Бойовий шлях військового проліг через Харківський, а згодом — Донецький напрямки. У червні 2022 року він зазнав поранення, але після одужання знову повернувся на передову. Після Перемоги чоловік мріяв відбудовувати рідний край та відновлювати залізничну колію на Луганщині.
15 листопада 2022 року, повертаючись із бойового завдання, старший солдат загинув у Краматорську внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Поховали захисника у Слов’янську на кладовищі селища Мирне. У нього залишилися донька, мама та сестра.
Вічна пам’ять та слава Герою!
