Слов’янське УЖКГ знову розписало мільйонні підряди без конкурсу
Управління житлово-комунального господарства Слов’янська знову повернулося до перевіреної практики роздачі бюджетних грошей без натяку на конкуренцію. На початку липня комунальники підписали два прямі договори на закупівлю дроту для антидронового захисту доріг на загальну суму понад 1,6 мільйона гривень. Гроші розподілили між двома місцевими підприємцями: Вікторія Смаракова забере з бюджету майже мільйон гривень, а Сергій Бєляєв — трохи більше ніж 600 тисяч. Про ці прізвища «Слов’янські Відомості» вже детально розповіли у попередньому матеріалі.
Обидві угоди чиновники провели за оборонною процедурою, тобто без проведення відкритих торгів, оминаючи етапи стандартних тендерів, передбачених законом “Про публічні закупівлі”. Більше того, ці закупівлі стартували та були оформлені в один і той самий день — 3 липня 2026 року.
В офіційному обґрунтуванні замовник зазначає, що потреба виникла «у зв’язку з загостренням бойових дій та з посиленням оборони Слов’янської територіальної громади… з метою захисту критичної інфраструктури та населення». Юридичною підставою для відмови від аукціону став запит військової частини, що дозволено законом під час повномасштабної війни.
Проте виникає питання системності таких витрат. Повномасштабна війна триває давно, а потреби у захисних матеріалах є прогнозованими. Попри можливість провести відкриті торги через Prozorro, що займає всього від 7 до 10 днів, влада продовжує прикриватися нормою про воєнний стан як щитом та обирає закриту процедуру. Така тактика дозволяє уникнути конкуренції та швидше витрачати бюджетні кошти без публічного контролю.
Що відомо про фаворитів УЖКГ
Сергій Бєляєв та Вікторія Смаракова вже давно працюють на місцевому бюджетному ринку наче один злагоджений конвеєр. Вони мають ідентичні КВЕДи, а траєкторія їхнього успіху на закупівлях міської громади розпочалася практично миттєво після подачі документів держреєстратору.
Вікторія Смаракова відкрила ФОП у липні 2024 року. За короткий час вона взяла участь у 479 тендерах і виграла 99 відсотків із них. Більшу частину цього успіху забезпечила постійна співпраця з КП “Благоустрій”. Підприємиця постачає комунальному підприємству все: від цвяхів до господарського мила. Закупівлі зазвичай проводять на невеликі суми, проте чиновники часто підписують зі Смараковою десятки таких угод на день.
Під постійні запити комунальних замовників Смаракова регулярно розширювала перелік своїх КВЕДів: розпочавши свій бізнес із торгівлі будматеріалами, згодом вона додала оптові закупівлі металу, а під кінець 2025 року офіційно внесла до реєстру роздрібну торгівлю продуктами харчування. Попередні травневі оборонні контракти стали для неї наймасштабнішим одноразовим замовленням, покривши близько 75% від усього попереднього грошового обороту підприємниці на торгах. Тоді, нагадаємо, УЖКГ підписало з нею три прямі договори загальною вартістю понад 1,6 мільйона гривень.
Сергій Бєляєв офіційно зареєстрував свій бізнес у Слов’янську 19 листопада 2024 року. Перший державний контракт він отримав уже 24 грудня 2024 року — майже за місяць після реєстрації. За цей час він устиг взяти участь у 477 тендерів та виграв абсолютно в кожному з них.
Бєляєв жодного разу не зустрів конкуренції на торгах, що дозволило йому освоїти понад 2 мільйони гривень.
Система його взаємодії з КП «Благоустрій», «Словміськводоканал» та Тролейбусним управлінням також трималася на тотальному подрібненні замовлень. Протягом квітня та травня 2026 року слов’янські комунальники укладали з Бєляєвим по 10–12 контрактів щодня з мінімальними чеками: від 18 гривень за звичайну кнопку-вимикач чи 47 гривень за щітки до кількох тисяч гривень за будівельну фарбу та шурупи.
Фіналом такої тісної співпраці став швидкий вихід підприємця на оборонні замовлення громади: 15 травня УЖКГ уклало з ФОП Бєляєв три прямі угоди на 440 340 гривень.
Чи переплачує бюджет Слов’янська
Коли дивишся на ціноутворення свіжої липневої закупівлі, запитань стає ще більше. Загалом місто купує 25 тонн металу: Смаракова постачає 15,5 тонн, Бєляєв — 9,5 тонн. Ціна за один кілограм дроту в обох договорах виставлена копійка в копійку — рівно 64,5 гривні.
Звісно, можна зробити знижку на те, що товар треба везти у прифронтовий регіон, де логістика складніша та небезпечніша. Але якщо просто загуглити у мережі та відкрити сайти українських постачальників металопрокату, то аналогічний в’язальний або низьковуглецевий дріт діаметром 4 мм у роздріб коштує від 48 до 59 гривень за кілограм.
Коли мова йде про гуртову закупівлю десятками тонн, ціна зазвичай падає ще нижче.
Навіщо чиновники дроблять тендери
Навіщо ж у цій схемі фігурують одразу два ФОПи, які виглядають як близнюки? Відповідь криється у податкових лімітах спрощеної системи та бажанні чиновників уникнути жорсткого контролю Держаудитслужби. Для підприємців 3-ї групи ФОП існує чітка гранична межа доходу на рік — вона прив’язана до розміру мінімальної зарплати (у 2026 році це близько 9,3 мільйона гривень). Якщо «заливати» всі замовлення виключно на одного підприємця, він швидко вийде за рамки ліміту і втратить право на спрощене оподаткування, або ж приверне занадто багато уваги фінмоніторингу через аномальні обороти.
Крім того, поділ одного замовлення на два окремі розпорядження дозволив замовнику штучно утримати кожну угоду в межах до 1 мільйона гривень. В системі Prozorro ця сума є чітким юридичним порогом для оборонних закупівель саме товарів. Якщо пряма оборонна угода на товар перевищує мільйон, закон зобов’язує оприлюднити повний текст договору з усіма додатками. Роздробивши замовлення на 999 750 гривень та 612 750 гривень, слов’янські комунальники уникнули обов’язку показувати громаді та ревізорам ДАСУ самі контракти й детальні специфікації, оприлюднивши лише сухі звіти та текстові обґрунтування.
Чому ФОПи стали головними фаворитами влади
Для слов’янських посадовців така схема — це максимально комфортний інструмент. Великі підприємства чи юридичні компанії (ТОВ) змушені вести суворий бухгалтерський облік, показувати калькуляцію кожної витраченої копійки та офіційно обґрунтовувати собівартість продукції перед перевірками. Одноосібні підприємці від цього юридично звільнені.
Щойно бюджетні мільйони падають на рахунок такого ФОПа, вони автоматично стають його чистим особистим доходом після сплати мінімального податку. Ці гроші можна абсолютно законно зняти готівкою в найближчому банкоматі чи переказати на власну картку. Жодних додаткових перевірок чи публічних звітів перед громадою про те, де насправді осідає чимала маржа від закупівлі прифронтового дроту, чинне законодавство від ФОПів не вимагає.
Ваш донат допомагає нам створювати нові матеріали та залишатися незалежними.
Дякуємо за підтримку!
