Як я перевіряла серце, цукор та нирки за державні дві тисячі гривень: досвід журналістки “Слов’янських відомостей”
В Україні діє національна програма “Скринінг здоровʼя 40+”, створена для громадян віком від 40 років і старше. Вона передбачає базові обстеження для раннього виявлення серцево-судинних хвороб, цукрового діабету і проблем ментального здоров’я. Програма є абсолютно безоплатною: після подання заявки держава надає 2000 гривень на обстеження, які можна пройти в державних, комунальних чи приватних медичних закладах у різних регіонах країни.
Як журналістка “Слов’янських відомостей“, я вирішила перевірити, як цей механізм працює на практиці, та з’ясувала, чому медична ініціатива викликає чимало запитань щодо доцільності фінансових переказів.
Коли перетинаєш вікову межу сорока чи навіть п’ятдесяти років, мимоволі починаєш уважніше прислухатися до свого організму. Зізнаюся, я належу до тієї категорії людей, які обходять поліклініки десятою дорогою, допоки дійсно серйозно не “притисне”. Проте офіційний анонс нової державної програми розбудив у мені суто професійний та особистий інтерес: якщо є можливість безкоштовно перевірити організм, чому б не спробувати.
Як зареєструватися у програмі
Стартовий етап виявився максимально швидким та діджиталізованим. У застосунку “Дія”, поруч із уже звичними соціальними виплатами, з’явилася окрема послуга зі скринінгу.
Буквально за дві хвилини система перенаправила мене в онлайн-банкінг для відкриття спеціальної віртуальної картки. Оскільки я оформлювала її напередодні вихідних, зарахування двох тисяч гривень довелося почекати близько чотирьох днів.
Щойно банк сповістив про надходження коштів, я одразу написала своєму сімейному лікарю. Алгоритм дій стандартний — оскільки більшість досліджень проводять натщесерце, мені призначили ранковий візит, попросивши додатково захопити з собою матеріал для аналізу сечі.
Базовий огляд та анкетування
Сам візит до лікаря розпочався з базових процедур: вимірювання тиску, пульсоксиметрії, фіксації ваги, зросту та об’єму талії. За цими параметрами медсестра вирахувала індекс маси тіла. Мій показник виявився в межах норми, тому надовго ми тут не затримувалися.
А ось наступний етап став несподіванкою — мене попросили пройти швидке анкетування. Опитувальників було два, приблизно по 10-15 запитань у кожному. Перший блок стосувався генетичних ризиків: медики з’ясовували, чи були в моєму роду випадки інфарктів, інсультів або діабету. Другий тест виявився психологічним — його розробили для оцінки психоемоційного стану та виявлення прихованої депресії, аби за потреби направити людину до профільного фахівця.
Під час заповнення анкети медсестра поділилася доволі сумним, як на мене, спостереженням. Виявляється, у нас люди панічно бояться виглядати слабкими чи нещасними, усі щасливі й нічого їх не турбує! Пацієнти масово приховують постійний стрес, тривожність і навіть очевидні панічні атаки, намагаючись переконати лікаря (і самих себе), що у них все чудово. Мене це зачепило, адже в умовах війни заперечувати психологічні проблеми — це свідомо позбавляти себе допомоги, коли вона критично необхідна.
Кардіограма та здача крові
Далі моє обстеження перемістилося до маніпуляційного кабінету, де довелося відстояти невелику чергу. Там мені зробили кардіограму та взяли кров із вени одразу для трьох пробірок. Лабораторні дослідження сечі та крові в межах скринінгу мають свою специфіку: вони спрямовані на виявлення прихованої ниркової недостатності та включають розширену ліпідограму, яка демонструє рівні холестерину та глюкози. Результати готуються за день-два, після чого лікар ухвалює остаточне рішення — вітати пацієнта зі зразковим здоров’ям чи призначати лікування.
За що 2 000 грн?
Якщо відкинути час на очікування під кабінетами, весь огляд тривав не більше тридцяти хвилин. І тут виникає головне питання: навіщо державі знадобилося вигадувати велосипед із віртуальними картками та трансакціями?
Будемо відвертими, більшість із цих послуг і так безкоштовні для українців у межах пакетів НСЗУ. Ви можете у будь-який момент прийти до свого лікаря, поскаржитися на самопочуття і отримати направлення на ту ж кардіограму чи цукор. Щоправда, специфічні аналізи на кшталт розширеної ліпідограми часто залишаються платними, і програма дійсно покриває ці витрати. Проте сама схема з переганянням бюджетних коштів на банківські картки пацієнтів, м’яко кажучи, викликає сумніви в доцільності. Набагато логічніше було б профінансувати ці дослідження лікарням напряму через Міністерство охорони здоров’я.
Чи зацікавилися українці програмою “Скринінг здоровʼя 40+”
Але попри всю бюрократичну дивність цієї “бухгалтерії”, як маркетинговий хід програма спрацювала бездоганно. Магічне словосполучення “безкоштовні гроші від держави” змусило людей згадати про існування лікарень. Я була впевнена, що вранці у святковий День вишиванки коридори будуть порожніми, але натрапила на чималу чергу пацієнтів, які прийшли саме на скринінг.
Ця ініціатива стала чудовим тригером для тих, хто роками ігнорує профогляди. Вона успішно змушує нас виділити пів години і перевірити свій організм ще до того, як почнеться серйозна хвороба. Тобто, якщо задум був саме у тому, аби люди прийшли до лікарні й пройшли обстеження, то він точно працює.
Ваш донат допомагає нам створювати нові матеріали та залишатися незалежними.
Дякуємо за підтримку!
