Дискримінація за ознакою статі у соціально-трудових відносинах.

Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці нагадує, що принцип гендерної рівності закріплений у Конституції України.

Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям (ст. 24 Конституції України).

Конвенцією Міжнародної організації праці (МОП) про викорінення насильства та домагань на робочому місці № 190 від 21.06.2019 визначено термін "насильство та домагання у світі праці" як неприйнятну поведінку, дії чи загрози як одноразового, так і багаторазового характеру, які призводять або можуть призвести до фізичної, психологічної, сексуальної або економічної шкоди. Під це поняття підпадають також прояви гендерного насильства та, зокрема, сексуальні домагання.

Дискримінація за ознакою статі у соціально-трудових відносинах проявляється через:

- нерівний доступ до професійного навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовки, у тому числі отримання досвіду практичної роботи;

- нерівний доступ до оплачуваної праці та різних професій (занять), включаючи критерії відбору, умови найму та кар'єрного зростання;

- необґрунтовану чи безпідставну нерівність в оплаті праці;

- неоднакові умови праці та організації робочого часу;

- нерівний доступ до отримання компенсацій та допомоги.

Наслідками дискримінації за ознакою статі в умовах підприємства, установи чи організації можуть бути:

- професійна гендерна сегрегація (при вертикальній гендерній сегрегації жінки і чоловіки нерівномірно представлені на різних рівнях у межах однієї професії чи одного виду економічної діяльності ("скляна стеля"), при горизонтальній - у різних професіях, які, відповідно, отримують назви "жіночих" і "чоловічих" ("скляні стіни");

- фактичне недопущення жінок або чоловіків на підставі статі до професійної підготовки чи навчання за тією чи іншою професією;

- розрив в оплаті праці жінок та чоловіків, зокрема, у межах однієї галузі чи професії;

- різне ставлення до працівників і працівниць, ставлення до жінок як до другорядних працівників у зв'язку з їхньою репродуктивною функцією;

- обмеження працівниць у трудових правах у зв'язку з вагітністю, народженням дитини, грудним вигодовуванням;

- обмеження можливостей працівників із сімейними обов'язками (щодо дітей, інших найближчих родичів, які перебувають на утриманні таких працівників), зокрема, обмеження їхніх прав на вибір роботи, неврахування їхніх потреб щодо умов зайнятості та соціального забезпечення.

Типовими прикладами прояву дискримінації за ознакою статі є:

- дискримінаційні оголошення про прийом на роботу;

- дискримінація за сімейним станом, сімейними обов'язками;

- дискримінація за кількома ознаками (стать, вік, сімейний стан, наявність інвалідності тощо);

- дискримінація за зовнішністю та сексуальні домагання на робочому місці;

- сексизм;

- нерівна оплата за однакову працю;

- дискримінація жінок і чоловіків у доступі до професій та професійного навчання.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 29.01.2020 № 56 затверджено Методичні рекомендації щодо внесення до колективних договорів та угод положень, спрямованих на забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків у трудових відносинах.

Положення щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та недискримінації рекомендується викласти у колективному договорі (угоді) окремим розділом "Рівність і недискримінація" (далі - Розділ).

До Розділу рекомендується включити такі домовленості сторін:

- про забезпечення діяльності уповноваженого з гендерних питань - радника керівника підприємства, установи, організації, їхніх структурних підрозділів;

- про включення до Положення про службу правової допомоги, інспекцію, комісію питань контролю за недопущенням дискримінації за ознакою статі та іншими ознаками у сферах оплати праці, охорони праці, соціального захисту;

- про комплектування кадрами і просування працівників по службі (при рівних професійних компетенціях претендентів) з дотриманням принципу надання переваги особам тієї статі, щодо якої існує дисбаланс (це не вимагає прийняття на роботу, просування по службі, підтримки зайнятості або навчання особи, яка є некомпетентною, не здатною чи не спроможною виконувати основні функції на посаді або пройти відповідне навчання, - якщо в таких випадках не йдеться про осіб з інвалідністю;

- про дотримання принципу гендерного паритету в представництві з метою забезпечення фактичної рівності жінок та чоловіків і щодо роботи на керівних посадах;

- щодо проведення гендерного аудиту (перевірки стану забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків на підприємстві, в установі, організації при формуванні та реалізації політики, програм, проектів, наданні послуг, у фінансовій діяльності) і підготовки за його результатами плану дій підприємства, спрямованого на гендерне вирівнювання.

Рекомендується включення до Розділу домовленостей щодо захисту материнства та батьківства, забезпечення можливостей виконання професійних та сімейних обов'язків, стосовно гнучких умов праці, а саме:

- урахування потреб працівників, пов'язаних із сімейними обов'язками, при організації на підприємстві роботи в нічну зміну та позмінної роботи;

- організації дитячих куточків, садків, дитячих кімнат, кімнат грудного вигодовування, транспортного обслуговування працівників, які мають сімейні обов'язки;

- впровадження гнучких режимів роботи, періодів відпочинку і відпусток для працівників із сімейними обов'язками з метою забезпечення рівної участі обох батьків у вихованні дитини;

- регулювання та контролю умов праці осіб, які працюють неповний робочий час, за строковими трудовими договорами та вдома;

- забезпечення умов для поєднання працівниками роботи з навчанням;

- інших доцільних заходів.

Державною службою України з питань праці головним вектором діяльності визначено консультування та надання допомоги в організації процесу виробництва з метою збереження та зміцнення економіки України.

Форма звернення для отримання консультаційної підтримки, а також відповіді на найактуальніші питання застосування трудового законодавства, зокрема і у воєнний час, знаходяться на порталі pratsia.in.ua.

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі