Чому неможна палити траву? Які наслідки від таких дій
Українці полюбляють навесні та восени спалювати листя, суху траву та інші рослинні рештки. Такі люди переконані, що цим вони покращують родючість ґрунту. Зокрема, палії вважають це способом "прогріти" ґрунт, удобрити його попелом. Вони переконані, що через це на випалених ділянках трава начебто з'являється швидше та росте краще. Однак усе це – міфи. Насправді спалювання трави і листя тільки шкодять родючості ґрунту.
Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років. Окрім того, в середовище викидаються речовини, що виділяються в процесі горіння та є шкідливими для органів дихання. Під час спалювання листя, трави і бур’янів разом з димом вивільняються чадний газ, окис азоту, пестициди та радіонукліди. Без доступу кисню із листя чи трави, що тліють, виділяється бензопірен, який викликає онкологічні захворювання. З димом у повітря також вивільняються діоксини, які можуть викликати проблеми з репродуктивним здоров'ям та розвитком, ураження імунної системи, гормональні порушення та рак.
Окрім цього, випалювання сухостою на деокупованих територіях, або на територіях, де велись інтенсивні бойові дії, - може призвести до детонування боєприпасів, що не розірвались, та інженерних мін чи саморобних вибухових пристроїв. Це вкрай небезпечно для життя, у тому числі для життя рятувальників, які будуть гасити пожежі сухої трави на відкритих місцевостях.
Тому звертаємо Вашу увагу: спалювання рослинних залишків суворо заборонене!
Адміністративна відповідальність за випалювання стерні, луків, пасовищ, та опалого листя складає від 3060 до 6120 гривень.
Штраф за порушення вимог пожежної безпеки в лісах складає від 1530 до 4590 гривень.
Кримінальна відповідальність за знищення або пошкодження лісових масивів та зелених насаджень передбачає штраф від 91800 до 153000 гривень, або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Тому, завжди перебуваючи у лісі чи в полі, дотримуйтесь елементарних правил пожежної безпеки. Адже одна іскра може спричинити масштабні пожежі.
У вогні можуть загинути і постраждати звірі, плазуни, земноводні: особливо новонароджені зайченята, їжаки, жаби. Під час сильної трав’яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту: вони згорають або задихаються. Потім на згарищах часто знаходять згорілі пташині гнізда зі слідами яєць, обгорілих равликів, гризунів, дрібних ссавців.
В ДСНС України радять опале листя, суху траву і бур’яни не палити, а компостувати. Коли листя перегниває, то стає добривом і до ґрунту повертаються всі необхідні для родючості речовини.
Для виготовлення компосту не потрібні якісь особливі знання чи зусилля. Так, можна підготувати спеціальний резервуар чи просто викопайти яму збоку подвір’я чи городу, помірно зволожувати рештки рослин та забезпечити туди доступ повітря. На компостну купу можна складати кухонні рослинні відходи, бур’яни, скошену траву, листя, коріння рослин, солому, тонкі гілки, гній. Правильно приготований компост не матиме неприємного запаху. Він перетвориться на якісне природне добриво та потішить гарним урожаєм.
Зауважимо, що опале листя – ласощі для дощових черв'яків, вони перетворюють ґрунт на гумус. Тож опале листя можна просто закопати в саду і воно стане безкоштовним добривом. Окрім того, сухим листям можна вкрити троянди, неморозостійкі багаторічні рослини, декоративні чагарники. Таке мульчування захистить ґрунт і покращить його якість: ґрунт не пересихатиме і не розмиватиметься дощами, оголюючи коріння рослин. Мульча з листя також блокує ріст бур'янів.
