Без комунікацій і під постійними обстрілами: як живуть люди у звільненому Ямполі Донецької області (ВІДЕО)
Без газу, електрики та з важкими спогадами — так живуть люди у звільненому восени минулого року селищі Ямпіль Донецької області. Хтось втратив близьких, у когось розбитий будинок, повідомляє FREEДОМ.
Майже рік минув після вдало проведеної Харківської операції зі звільнення українських територій. Саме тоді Збройні сили України звільнили й частину Донецької області. Селище Ямпіль кілька місяців перебувало під окупацією. Попри те, що ця територія перебуває під українським прапором, тут непросто: за п’ять кілометрів відбуваються активні бойові дії, селище зазнає постійних обстрілів Російської Федерації.
У десятках населених пунктів, звільнених ЗСУ восени минулого року, досі відновлюють комунікації, повністю знищені російськими окупантами. У міста та села повертається мобільний зв’язок. Але в Ямполі все не так просто. Російські загарбники хоч і втекли з цих територій, але вести вогонь по них не припиняють і донині.
“Три дні тому туди прилетіло, я там обладнав підвал. Винесло двері. Важко”, — показує житель Ямполя Геннадій свій притулок.
Він прожив у селищі всю окупацію. Був у полоні в “кадировців”. Йому вдалося втекти та вижити, а ось його сусіда розстріляли.
“ЛНРівці” пішли, а вони на кілька днів зайшли й нас взяли ні за що. Кажуть, ви координатори. Я кажу, у мене навіть телефона немає. Нас узяли та кинули в підвал. Обстріл почався, і якраз одного з них поранило, вони потягнули, а я кажу: “Коля, біжимо”. Ми втекли, але я далі побіг, а він залишився”, — згадує Геннадій.
Чотири місяці окупації для місцевих — наче рік. Але втрати житла після російських атак не порівняти з втратою близьких. Рік тому на розтяжці підірвався син Леоніда. Хлопцеві було лише 20 років.
“У мене син, пізній хлопчик був. На розтяжку потрапив, 20 років хлопцеві було. Доньки виїхали, а він залишився з нами. Усе. Не повернеш”, — розповідає зі сльозами на очах Леонід.
Багато місцевих не помітили приходу української армії, бо весь час сиділи в підвалах. 74-річна Валентина Федорівна згадує, як у її двері постукали захисники.
“Сильно стріляли, ми в підвалі сиділи. Вранці сиджу, а вже прохолодно, стукають, а я ж погано чую, виходжу, дивлюся, блакитне таке… Кажу: “Це наші”. Запитали, а хто тут є, а я кажу: “Я одна”, — ділиться жінка спогадами.
Люди вже звикли жити під звуки артилерійських канонад. У підвали спускаються рідко.
Василь — уродженець тимчасово окупованої Макіївки. За його словами, у Ямполі планував зустріти свою старість. Уже двічі в будинок пенсіонера прилітають снаряди.
“Що мені війни боятися? Ну гупає і гупає, ну і що? На все воля Божа. Коли воно десь знайдеться, ховайся, не ховайся — попадешся”, — вважає Василь.
Сьогодні в Ямполі проживають близько 300 осіб. Це всього десята частина жителів, які населяли селище до початку повномасштабної війни. Але як би важко місцевим зараз не було, кажуть, за росіян тут було набагато гірше, ніж зараз.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
