Не коза і не козел, але жива істота: історія порятунку зі Святогірська, яка ще триває
Навіть у важкі часи є такі чудові історії порятунку, які свідчать про те, що дива існують. Дива, які творять небайдужі люди.
Ось ця сіра тваринка з рогами була просто приречена на смерть. Спочатку їй довелося вижити у Святогірську під час обстрілів, бомбардувань та окупації. Потім – уникнути долі бути просто з’їденою, і навіть не власниками, повідомляють Слов`янські відомості.
В одному з місцевих чатів Святогірська з’явилось оголошення: «Продам молоду козу на м'ясо» з припискою «тільки на м'ясо». І до нього було додано безпосередньо фотографію.
Цілком логічним стало запитання про те, чому таку красиву молоду козу з виразним поглядом продають саме на м’ясо. А от відповідь буле зовсім неочікуваною, бо з’ясувалось, що це не коза, тож можна не чекати ані молока, ані сірих козлят. Але це й не козел, якого можна було б тримати для продовження роду. Така собі тваринка – рогата і… вже майже щаслива.
Руїни Свято-Георгіївського скиту у селі Долина – трагічний символізм «руського миру» (фоторепортаж)
Після того, як це оголошення побачила громадськість деокупованого міста, було вирішено що б там не було, але врятувати цю живу істоту. Через невизначеність статі її/його прозвали «козло» та почали шукати варіанти порятунку.
«З'ясували, що козло зовсім молоде, що воно народилося у квітні минулого року, перед самою окупацєю міста, тобто пережило обстріли та бомбардування... Незламне святогірське козло повинно жити – вирішила громадськість! Але викупити тварину то не є найбільша проблема. Кому потрібно козло-нахлібник? У пошуках кращого життя для тварини, зверталися до різних людей...», – каже місцева жителька Валерія Костюшко.
На Святогірський крик про допомогу відгукнулися волонтери з Захисту тварин «Плюшка». І навіть дали козло нове ім’я – Монро.
Зоозахистниця Сніжана знайшла тепле містечко для Монро на конюшні біля Київа. Господарі – добрі люди, які погодилися і навіть чекають на зустріч.
Світогірська спільнота дуже зраділа. І тут нове випробування – козло потрібно доправити зі Святогірска у Київ. Почали шукати попутників, проте ніхто не хотів брати із собою Монро.
Врешті, як то кажуть, хто стукає – той знаходить. Євген Дубовіков, який разом з іншими волонтерами рятує покинутих та безпритульних тварин на деокупованих територіях Донеччини і Луганщини, доправив козло до Дніпра. Їхали маже 12 годин.
Але шлях мандрівниці/мандрівника ще не завершився. Пройдено лише половину. Головна мета – дістатися Києва. Тож зараз дуже важливо довести гарну справу до її логічного завершення і привезти козло у її майбутній козлячий рай.
Монро дуже добре та спокійно поводитися у дорозі. Їхати може як у салоні авто, так і в багажнику. (Хоча краще почуватиметься, звісно, в салоні).
Не смердить!
Тож, якщо маєте можливість врятувати незламну козу чи козла родом зі Святогірська, якщо знаєте того, хто може привезти її з Дніпра до Києва (за гроші, не безкоштовно), зробіть це!
Ми ж своїх не кидаємо, правда?
Контакти тут.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
