Рік минув після деокупації Святогірська на Донеччині. Місто досі повністю не оговталось від запеклих боїв та 100 днів, коли російські війська контролювали його. Окупанти лишили Святогірськ понівеченим, містян переляканими та змарнілими.
Начальник Святогірської МВА Володимир Рибалкін брав участь у захисті міста, бився за його звільнення. Він змінив на цій посаді Володимира Бандуру, якого підозрюють у державній зраді: той лишився у місті, співпрацював з окупантами.
За цей рік влада налагодила постачання гуманітарної допомоги і до Святогірська, і до віддалених, потрощених сіл. В місті вже є електрика, працюють пошта та банки, доступний інтернет та мобільний зв’язок. Що ще потрібно відновити у Святогірську, скільки людей вже повернулись до громади й як згадують окупацію у річницю — інтерв’ю Володимира Рибалкіна Суспільному.
Володимир Рибалкін очолив міську військову адміністрацію 4 липня, вже після окупації частини громади. Від початку вторгнення він долучився до добровольчого формування теороборони:
"В шостій ранку були небайдужі мешканці, які хотіли бути причасні до оборони свого рідного міста. Дуже швидко ми зібралися, ввійшли в комунікацію з підрозділами, які перші сюди зайшли. Наприкінці лютого це були батальйони Кульчицького, 81-ша аеромобільна бригада. І разом з ними ми пробули приблизно сто днів. Вийшли зі Святогірська 2 червня своїм підрозділом, повернулися 12 вересня. Приблизно, три з половиною місяці Святогірськ був в окупації".Вся громада не була в окупації. З 13-ти населених пунктів, каже Рибалкін, три звільняли із боями українські воїни. Чотири, додає, зруйновані вщент.
"Перші кроки, які були поставлені — це логістичне питання. Ми самі сідали за кермо, розвозили гуманітарку. З директором “Укрпошти” розвозили пенсії в одній машині. Колі 12 вересня ми зайшли на територію Святогірська, який був деокупований збройними силами України, підрозділами Національної гвардії, поліції та територіальної оборони, тоді взагалі не було логістики, бо всі мости були знищені під час військових дій. І фактично, ми на човнах перепливали. Перевозило по 750 ящиків гуманітарної допомоги і пішки розносили. Загнали потім одну машину через Ізюм, і вже нам стало трошки легше".
Електропостачання в Святогірську відновили в перші місяці, є 4G мобільний зв’язок, працює оптоволоконний інтернет від “Укртелеком”, розказав Рибалкін. Відкрили у громаді вже стаціонарне відділення “Укрпошти”, стаціонарне відділення “Ощадбанку” , стаціонарне відділення “Нової пошти”.
"По Святогірській громаді почали відновлюватись більш-менш населені пункти. На сьогодні в нас вже працює 22 підприємці. Це торговельний точки, готель вже є. Потроху ми вже доходимо до року, після деокупації. Ми потрохи оговтуємося, живемо та розвиваємося".
Як жителі Святогірська пережили окупацію
Українські військові не відступили далеко від міста. Підрозділи Сили оборони лишались на горі — там, де Святогірська лавра.
"Сказати, що ми втратили зв’язок з містом — ні: ми контролювали всі події, які відбувались в місті. Знали, що відбувається, на тимчасово окупованій території", — згадує очільник міської військової адміністрації.
Нині у Святогірську лишається 1100 жителів, у всій громаді 2800 людей. Коли місто звільнили, у Святогірську було 550 людей, близько 150-ти, каже Рибалкін, пішли з міста разом із російськими військовими:
"Деякі боялися, що їх будуть якось засуджувати. А насправді люди хотіли повернення тут України. Люди втратили багато ваги. За три місяці 15-20 кілограмів кожна людина втратила. Тому що росіяни не намагалися зробити якусь логістику, або годувати людей. Є випадки, по розповідях, тих хто був в окупації, солдати самі ділилися, якимись консервами, або якоюсь їжею, бо не працювали магазини. Були декілька місцевих, які виїжджали до Сватового і завозили якісь продукти. Тому залучили людей, які були в окупації, щоб дати можливість їм його очолити, щоб більше довіри було до влади, яка повертається. Потрібно було заспокоїти людей, сказати їм, що нічого страшного не буде, не буде засудження. І на сьогодні це спрацювало. І вже сьогодні люди гуляють".
Вода та тепло у Святогірську
Централізованого опалення в місті цієї зими, як і попередньої, не буде, каже Рибалкін. За його словами, міська котельна зруйнована під час бойових дій. Крім того, аби почати опалювати квартири, потрібно провести "ревізію" системи.
"Ми не маємо доступу до більшості квартир у Святогірську. Після нашого опрацювання, з 609-ти квартир у багатоповерхівках, ми маємо доступ тільки до 222 квартир. Вони закриті і ми не знаємо в якому стані там система опалення, система водопостачання", — пояснює начальник МВА.
Більш нагальною проблемою Рибалкін називає водопостачання та водовідведення.
"На сьогодні вирішується питання, щоб добувати воду на території Святогірська і збудувати очисні споруди, що зменшить і тариф і витрати на утримання всього цього".
