Олександр Казмірчук: Жити можна всюди, але потрібно залишатися людиною і не боятися роботи
Рейтинг користувача: 5 / 5
Олександр Казмірчук разом із родиною виїхали з Лиману після того, як росіяни завдали ракетного удару по залізничному вокзалу Краматорська. Прихисток знайшли у селищі Тернопільської області. Сьогодні чоловік каже, що подолати можна все…
«Ми вирішили поїхати задля безпеки родини. Спочатку виїхали діти, а потім вже ми з дружиною та її хворою мамою. Тоді якраз росіяни вдарили по залізничному вокзалу у Краматорську, загинули люди… Тож не вагалися. Головне – безпека та життя найрідніших людей».
Їхали майже навмання. У Тернопільській області була людина, з якою спілкувалися телефоном виключно по роботі. І коли почалася повномасштабна війна Олександр просто подзвонив йому вже під час виїзду дітей з онуками, які перші вирішили евакуюватися. Так у дорозі й обрали регіон для тимчасового проживання. Діти невдовзі поїхали за кордон, а вони залишились на Тернопільщині.
«Звісно, що сидіти в когось на шиї не хотілося. Переселенцям з Попасної надали кімнати у гуртожитку. Нам теж пропонували, але нам не підходив такий варіант. По-перше, у матері моєї дружини деменція у такій стадії, що вона нічого не пам’ятає, забуває геть усе та потребує постійного догляду, у тому числі зміни підгузків, які змушена зараз носити. По-друге, разом із нами великий собака, якого забрали з собою… Тож вирішили жити у селі й шукати щось таке, що більше підходить під наші потреби».
Так знайшли невеличкий будиночок в одному з селищ Тернопільської області. Який час там прожили, але зрозуміли, що залишатися у ньому неможливо через відсутність жодних умов для проживання та стан самої будівлі.
Але ж хто шукає – той знаходить.
«Ми знайшли інший будиночок у селі. Люди надали хату на виплату без жодних договорів, просто на слово. Звісно, тут також потрібно було вкладати сили й якісь кошти, щоб налагодити життя так, як ми того хочемо. Тож виплачуємо якісь невеликі кошти, робимо ремонт, садимо город».
Олександр створив акаунт у Тік-Тоці та викладає там відео про те, як просувається ремонт.
Такою була хата
@cazmirchook ♬ оригинальный звук - Александр Казмирчук
Такий вигляд будиночок має вже сьогодні
@cazmirchook ♬ оригинальный звук - Александр Казмирчук
@cazmirchook ♬ оригинальный звук - Александр Казмирчук
@cazmirchook ♬ оригинальный звук - Александр Казмирчук
А ще ділиться з підписниками краєвидами та власними емоціями
@cazmirchook нове життя
♬ оригинальный звук - Александр Казмирчук
@cazmirchook ♬ оригинальный звук - Александр Казмирчук
Родина отримує виплати ВПО та разом із власником оформили компенсацію за комунальні послуги. Тож, по факту, живуть майже безкоштовно. Допомагають і місцеві жителі, які дізналися про переселенців та вирішили підтримати.
«Дуже багато нам допомогли сусіди по селу, дали пральну машину, меблі, картоплі був повен погріб. Тут у кожної родини є своє господарство. Тож те, що мали самі, те й несли. Найбільше несли яйця. Ми вже сміялися, що можна йти продавати. Але ж дійсно, допомагали хто чим міг. Навіть якісь меблі надали. Дуже гарну шафу подарували, місцева влада надала холодильник. Ми нічого не просили. Але знаєте, є таке прислів'я: «Тебе оточують такі ж самі люди, який ти є сам», от мабуть, так і є».
Варто зазначити, що проблеми зі здоров’ям не тільки у тещі Олександра, а й у нього самого. Проте всю медичну допомогу, включаючи ліки, отримують безоплатно.
«У мене цукровий діабет, гіпертонія, та й взагалі… Вже ж пенсіонери. Але всі медикаменти, які потрібні, отримуємо за програмою «Доступні ліки». На місці можу розраховувати на будь-яку медичну допомогу, а так – звертаюся до своєї лікарки в Лимані й вона мені виписує електронний рецепт, з яким іду в аптеку. Нічого складного тут немає – просто потрібно знати свої права, можливості й користуватися тим, що пропонують».
Олександр продовжує дистанційно працювати юристом в місцевій житлово-експлуатаційній конторі (ЖЕК) Лиману. Отримує там мінімальну заробітну плату без жодних надбавок. Вдома залишилась нерухомість.
«Там і наш будинок, і дітей, і тещі, квартира… Все пограбовано. Абсолютно все».
На запитання, чи планують повертатися в Лиман, Олександр впевнено відповідає: «Поки триває війна, точно не повернемось. Чимось допомогти там не зможемо, тож безпека рідних сьогодні – найголовніше!».
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
