Після обстрілу жителька Святогірська лікується у Слов’янську, але найбільше хвилюється за квартиру (фото)

18 червня російські війська обстріляли Святогірськ. Ракети поцілили по житловому кварталу, внаслідок чого поранення отримали п’ятеро містян — четверо жінок та чоловік віком від 51 до 66 років. Серед постраждалих від обстрілу є й Наталія Олександрівна, яка зараз отримує медичну допомогу в Слов’янській лікарні. Її квартира зазнала суттєвих пошкоджень, і немає можливості навіть закрити вікна та двері, аби зберегти те, що залишилося.

«Слов’янським відомостям» Наталія Олександрівна розповіла про те, як вдалося пережити обстріл, який її стан здоров’я та про що найбільше хвилюється зараз.

Той день жінка згадує зі здриганням. Вона спала у своїй кімнаті, вікна якої виходили напроти гуртожитку — саме туди, куди прийшла основна ударна хвиля.

«Я спала, а кімната вікнами виходить саме туди, де гуртожиток. Ну, і ось ця ось хвиля. Загалом, балкона немає, вікон немає, меблі потрощені, вхідні двері, одна — похилена, а друга, дуже міцна дерев'яна, взагалі впала. Постраждала навіть дальня кімната, де раніше спала мама, на кухні посипалася вся плитка, уся квартира була засипана склом, землею та уламками… Це те, що я побачила одразу після удару», — розповідає вона.

У стані повної розгубленості вона почала шукати капці, щоб не порізати ноги склом, при цьому не відчуваючи, що сама має поранення.

«Тоді зайшли хлопці військові та запитали, чи є тут хтось і чи потрібна допомога. Побачили мене, знайшли мій спортивний костюм, сказали одягатися та виходити з ними», — розповідає Наталя про евакуацію. Їй вдалося взяти лише телефон та паспорт.

«Це було щось жахливе»: Нічний удар по Святогірську

Наталю Олександрівну одразу доставили до лікарні у Слов'янську, у травматологічне відділення. Вона отримала численні поранення, які не відчула одразу через шоковий стан.

«Я думала, що мене просто оглянуть та повернуся додому, бо хлопці сказали, що відвезуть у разі потреби. Але довелося залишитися у лікарні, де одразу обстежили, МРТ зробили. Наступного дня хірург зашивав мені губу, потім на лобі. На перший погляд здавалося, що рана невелика, але досить глибока. І на нозі теж дуже глибока. Взагалі все тіло побито», — каже вона.

Біль прийшов пізніше, коли шок минув. Жінка зізнається, що навіть зараз її «досі хитає» та дуже болить спина. «Ще й спати почала дуже погано, постійний стан тривоги».

Беззахисна квартира та ризик мародерства

Перебуваючи у лікарні, Наталя не може самостійно займатися відновленням житла. Їй потрібні плити OSB, щоб закрити вибиті вікна, поставити двері. Фізичний стан не дозволяє залишити медзаклад і звернутися до відповідних служб, а час спливає. Наталя Олександрівна б'є на сполох, адже незахищена квартира, ще й на першому поверсі, стає легкою здобиччю для мародерів.

«Я хочу це зробити якнайшвидше, бо поки я повернуся, може, там взагалі й квартири не буде», — з болем ділиться вона.

Жінка намагалася достукатися до місцевої влади через знайомих, але поки безрезультатно.

Варто зазначити, що постраждалі від обстрілів отримували допомогу від благодійників «Янголи Спасіння» наступного ж дня. Зокрема й ОСБ-плити для того, аби закрити вибиті вікна. Але лише ті, хто був на місці, могли отримати цю допомогу. До того ж, ці плити хтось має встановити. Ті жінки, які також постраждали під час обстрілу та перебувають на лікуванні разом із Наталією, кажуть, що цим займалися родичі (чоловік, брат). У Наталії ж немає нікого, хто міг би допомогти.

«Своїми силами, у кого були ці сили, ті змогли, а у кого ні — залишилися ось так, навиворіт», — підсумовує Наталя Олександрівна.

Днями у Святогірську побував начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін.

Спільно з очільником громади Володимиром Рибалкіним він оглянув наслідки обстрілів та зазначив, що визначили першочергові потреби.

«Донецька ОДА надасть допомогу громаді у консервації пошкоджених будинків. Наразі громада надає тимчасове житло у більш безпечному місці для тих родин, чиє житло постраждало від обстрілу», — сказав Філашкін.

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі