Ще один захиснік зі Слов`нського району загинув за Україну
Рейтинг користувача: 1 / 5
Щодня о 9 ранку на час воєнного стану в Україні хвилиною мовчання вшановують українців, які загинули внаслідок збройної агресії Росії проти України. 18 липня згадаймо Віталія Абрамова, який добровольцем пішов захищати рідний край від російських окупантів. Без чоловіка та батька залишились вагітна дружина та донька.
Про його загибель Вільному радіо розповідає керівник гуманітарної місії “Чорний тюльпан” Олексій Юков, який допомагав доправити тіло на батьківщину та проводив полеглого захисника в останню путь.
“Він у перші дні [відкритої] війни пішов разом з іншими хлопцями добровольцем, у військкоматі вже повістка йому лежала. Він пройшов найгарячіші ділянки фронту, брав участь у Сєвєродонецькій битві та на Лисичанському напрямку. І їх кинули на Слов’янський напрямок, щоб вони стримували ворога. Артилерією [окупанти] почали обстрілювати всі позиції, 9 липня він загинув під Богородичним, за 5 днів до свого 32-річчя”, — розповідає Олексій Юков.
Віталій змалку був опорою в родині, бо батько помер дуже рано.
“Весь свій час Віталій присвячував своїй родині та сестрі, яка завжди була поруч і підтримувала його в найважчі хвилини… Мати Віталія постійно працювала для того, щоб підтримувати родину після смерті батька”, — каже керівник гуманітарної місії.
Незадовго до загибелі Віталій приїхав додому та зміг побачитися з дружиною. Це була їхня остання зустріч.
“Його жінка збиралась приїхати додому з евакуації на декілька днів, і так вийшло, що і він взяв відпустку, і вони змогли зустрітися на два дні. І після цього вона вже його не бачила, прийшла звістка, що він загинув. Дружина Віталія чекає на дитину”, — каже співрозмовник.
Віталія поховали у рідному селі Новосілці 16 липня.
“Його не залишили на полі бою, а забрали, як і інших хлопців. Де він народився, там його й поховали. Зупиняли біля його рідного дому, де він виріс, щоб попрощалися люди. Вийшло все село його проводжати — сто чи двісті людей… Він був чуйною людиною, багато кому допомагав”, — згадує керівник “Чорного тюльпану”.
Без батька залишилась 8-річна донька.
“Він залишився у пам’яті тих, хто був тоді поруч як справжній, непохитний, вмілий пожартувати та підтримати бойовий друг та брат. Пам’ятаємо тебе, ГЕРОЮ, та склоняємо коліно перед тими, хто ціною власного життя дарує нам волю та долю!” — каже Олексій Юков.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
