Скільки людей готові повернутись в Лиман після війни і що для цього робить місцева влада
Інтерв’ю АКМЦ з начальником Лиманської МВА Олександром Журавльовим
Наскільки за попередніми оцінками постраждала Лиманська громада? Мається на увазі по житлу, по об’єктах інфраструктури, адміністративним будівлям у відсотках.
– На даний час, за нашими оцінками, Лиманська громада постраждала майже на 90% . Повністю знищена наша інфраструктура – як приватн будинки, так і багатоповерхівки, а також комунальна власність – школи, дитячі садочки, амбулаторії, лікарні.
Хто допомагав з раннім відновленням після деокупації і як саме?
– Після деокупації з реальним відновленням допомагали: Червоний хрест, Слов’янське серце (це такі фонди) Лікарі без кордонів, Медичний корпус — це основні. Допомагали з медичним обслуговуванням, з будівельними матеріалами. Будівельні матеріали ми використовували тільки для консервації, тому що ворог знаходився і знаходиться на даний час в межах нашої громади. Капітальних будівельних робіт і капітальних ремонтів ми на сьогодні не робимо, тільки консервуємо.
Чи є план відновлення Лиманської громади?
– У нас на сьогоднішній день вже сформована група з працівників виконавчого комітету, військової адміністрації та працівників старост, плюс долучено наше населення з приводу відбудови.
Ми розуміємо, що говорити про це зараз дуже рано, але для себе вже виробляємо план і стратегію відновлення. Враховуємо географічне розташування нашої громади, плюс наш напрямок.
Раніше це була залізниця, сільське господарство та зона рекреації. Ми не розуміємо, на скільки відсотків (на 100% чи на 80%) повернеться залізниця, але до війни там працювало майже 6 500 чоловік, а решта – в сільському господарстві. Тому ми обов’язково це враховуємо.
Також ми почали працювати над розвитком зон рекреації — це зони відпочинку. Зробили для себе такий невеликий аналіз і обійшли кожну базу відпочинку, яка знаходилась на території нашої громади: Оскільське водосховище, Блакитні Озера, річка Сіверський Донець.
Зі слів власників баз відпочинку, до війни ми могли приймати на добу 700 туристів одночасно. Тому це був для нас важливий напрямок, і ми плануємо розвивати його і після війни.
Як враховується, скільки людей повернеться в громаду після відновлення житла?
– На сьогодні ми працюємо над цим питанням. Ми ставили задачу перед управлінням освіти, бо до війни у нас навчалось 6500 дітей. Потім, коли почалась деокупація, ми займались в онлайн-режимі. В освітньому просторі залишилось 2500 дітей. Коли ми задали питання класним керівникам про те, скільки людей готові повернутись, нарахували 1600-2000 дітей, якщо буде робота, якщо буде житло.
Тому перший напрямок нашої відбудови — це робочі місця, житло, дитячі садочки і школи.
На даний момент кожен староста отримав завдання. У нас на території громади до війни проживало 43 тисячі місцевого населення, плюс 8500 людей, які евакуювались з тимчасово окупованих територій. Зараз ми знайшли 19900 чоловік, які знаходяться на підконтрольній території України, в більш безпечних місцях. Де знаходиться решта населення поки не маємо інформації.
Як відновлюється сільське господарство в громаді після деокупації?
– До війни наші фермери обробляли 51 тисячу гектарів землі. На сьогодні обробляється лише до 2000 гектарів, через те, що території не розміновані.
Є населені пункти, де можна починати працювати, але постійні обстріли ускладнюють ситуацію. Великі сільськогосподарські підприємства не повернулись. Зараз дрібні фермери обробляють до 2000 гектарів, але більшість з них працює на землі по 10-20 гектарів.
Як підтримується зв’язок з людьми, які евакуювались, та як вони можуть отримати допомогу?
– Зв’язок з людьми, які евакуювались, підтримується через Наталю Миколаївну Юдіну, яка займається цим питанням. Люди можуть звертатися через наш сайт, Facebook, Telegram-канал. Якщо у людей є якісь проблеми або юридичні питання, ми допомагаємо їх вирішувати.
