Святогірська лавра: перлина крейдяних гір Донеччини (фоторепортаж)

Святогірська Свято-Успенська лавра — один із найвідоміших архітектурних комплексів Східної України. Її білі храми, висічені у крейдяних скелях над Сіверським Дінцем, є частиною унікального історико-культурного ландшафту Донеччини.

«Слов’янські відомості» нагадують, чим відома Святогірська лавра та показують, як вона виглядає зараз у променях літнього сонця.

Трохи історії

Перші поселення ченців у крейдяних печерах Святогір’я відомі ще з XVI століття. Тут виникли підземні келії та печерні храми, з яких поступово виріс великий монастир. У різні часи він переживав розквіт і занепад, але завжди залишався однією з головних архітектурних домінант регіону.

Сучасний Святогірськ розташований серед Національного природного парку «Святі гори», і це місце відоме своєю мальовничою природою: крейдяні схили, соснові ліси, річка Сіверський Донець і унікальні панорами. Саме тут і знаходиться Лавра, яка поєднує в собі печерні комплекси, храми з золотими банями, дзвіницю, келії та сучасні споруди. Її силует добре видно ще з дороги: білизна храмів контрастує із зеленню лісів і блакиттю Дінця. Особливу увагу привертає Успенський собор, побудований на схилі, а також низка печерних церков, що збереглися з давніх часів.

І сьогодення

Зараз, попри війну, Святогірськ залишається важливим культурним та історичним осередком Донеччини. Місто і його архітектурні пам’ятки зазнали значних пошкоджень, включаючи й саму лавру. Однак навіть сьогодні краєвид з білими храмами на тлі крейдяних скель залишається одним із найвідоміших символів регіону.

І навіть якщо не торкатися релігії, Святогірська лавра не може не викликати захоплення від погляду на неї. Ранковий туман над Дінцем, вечірнє світло на куполах, вузькі стежки серед крейдяних гір — усе це створює особливу атмосферу, яку важко передати словами, але легко зберегти у фотографіях, якими поділилася з редакцією Валерія Костюшко.

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі