Труднощі у стосунках з партнером: як зберегти родину під час війни, проживаючи разом або на відстані?

Повномасштабна війна не залишила байдужим жодну людину і, безсумнівно, так чи інакше вплинула на особисті стосунки. Українські родини переживають сильні зміни. Іноді ці кризи вдається подолати самостійно, іноді – за допомогою психологів. Буває й так, що «вже немає сил» та хочеться «все покинути», накритися ковдрою та не приймати жодних рішень.

На фоні переживань та злості зазвичай частішають конфлікти у пар, які живуть разом, особливо у невеликих приміщеннях, що іноді призводить навіть до розставання. Злість на війну, а також відчуття власного безсилля в цій ситуації призводять до взаємних претензій одне до одного.

До того ж, мільйони сімей розкидало по світу. В родинах, де після російського вторгнення жінки виїхали з дітьми за кордон ситуація відрізняється від тих, хто змушений жити у небезпеці. Там, без чоловіків, вони з часом зрозуміли, що можуть бути самі, що поза шлюбом є життя і при цьому відчувають себе досить вільно. Чоловіки, які залишилися самі на довгий час, також починають звикати до цього. До того ж, враховуючи постійну небезпеку та підвищений ризик, у них можуть запрацювати інстинкти створювати нове життя та продовжувати далі свій рід…

Поєднує всі ці пари одне – вони живуть у досвіді, на який не погоджувалися. І з цим потрібно щось робити, поки не стало пізно.

Як зберегти тепло в стосунках під час війни, якщо живете разом

Перш за все, потрібно зрозуміти, що війна – потужний тригер, що змушує думати по-іншому, змінює цінності, підштовхує до швидких рішень. Стосунки у всіх змінилися – це факт. У когось стали більш міцними, а комусь не пощастило й вони можуть бути вже «на межі».

Головне, що треба пам’ятати, то це те, що проблему не можна вирішити самостійно. У парі відповідальність лежить 50/50 на партнерах. Саме тому потрібно сісти та чесно поговорити. Кожному з партнерів важливо бути почутим, висловити свої почуття та думки вголос і отримати підтримку та захист від коханої людини. Тож не зривайтесь одне на одного, не диктуйте якісь умови, а просто терпляче вислуховуйте і просіть такого ж відношення до себе. Просто сідайте та говоріть, адже саме під час розмов можна дізнатися про невдоволення партнера, його бажання, плани та все інше.

Розділіть обов'язки. Подумайте, хто з вас буде ходити до магазину, готуватиме, виносити сміття, займатися дітьми, працювати, прибиратиме, митиме посуд тощо. Такі питання важливо обговорити, оскільки це створить певну стабільність та відповідальність.

Придумайте спільні заняття з тих, що доступні вам зараз, які можуть приносити задоволення. Можливо, це будуть хоча б нетривалі прогулянки, перегляд фільму або якась настільна гра. Головне – знаходити час на це і не нехтувати можливістю приділити часточку уваги одне одному.

Якщо є можливість, розділіть простір так, щоб у кожного з вас було саме ваше місце, де ви можете працювати, відпочивати, побути на самоті.

Як зберегти почуття і сім’ю в розлуці

Безліч пар через війну знаходиться на відстані. І це часто позначається на відносинах, адже кожен починає жити своїм життям та самостійно вирішувати власні проблеми. До того ж, через таку ситуацію може здаватися, що зараз важливіше воювати, займатися волонтерством, працювати, допомагати іншим тощо. А почуття можуть зачекати.

Однак кохання, якщо його не підтримувати, притуплюється. Може виникати відчуття самотності, коли не вистачає слів любові, обіймів, підтримки. І протидіяти цьому може тільки усвідомлення, наскільки ви важливі одне для одного.

Пропонуємо вам декілька способів, які можуть допомогти збереженню почуттів:

• намагайтеся частіше ділитися із коханою людиною спільними планами на майбутнє. Наприклад, як разом поїдете на море до Криму після перемоги або візьмете собаку із Слов’янського притулку чи з деокупованих населених пунктів рідної Донеччини;
• створіть ритуал дзвінків або переписки у месенджерах і розповідайте, як пройшов день, які були успіхи чи невдачі, з ким зустрілись, які досягнення дитини та ін. Буде дуже добре, якщо вийде зробити такі дзвінки регулярними, наприклад щодня в один і той самий час;
• діліться почуттями, а якщо немає можливості говорити, то хоча б надсилайте символічні смайлики або романтичні стікери, які можуть миттєво нагадати партнеру про ваше кохання;
• слухайте партнера. Пам’ятайте, що вам обом зараз нелегко, ви обоє можете бути стривоженими або роздратованими. Спробуйте спокійно реагувати, якщо почуєте емоційні сплески. Слухайте, якщо розповідає про проблеми, але не давати порад і не говорити фраз на кшталт «я ж казала(в).
• сприймайте вимушену розлуку як привід посумувати одне за одним. Головне — це довіра між партнерами, віра в почуття.

Наприкінці хочеться додати, що будь-яка криза, включно з війною, показує, що насправді відбувається в парі. Тож якщо обидва відчувають, що все втрачає сенс і гірше не буде, потрібно спробувати звернутися до сімейного психолога.

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі