30-річний Сергій з позивним "Харциз" служить у Нацгвардії 10 років. Нині він командир інженерно-саперного взводу та з початку повномасштабного вторгнення разом з побратимами мінує першу лінію оборони, пише Суспільне.
"В Кремінній ми працювали майже рік, між нашими позиціями й позиціями противника було в деяких місцях метрів 70, ми їх бачили, а вони бачили нас. Працювали вночі, виповзали за позиції й встановлювали міни. Таким чином виходили звідти, вдень неможливо було працювати, аеророзвідка противника дуже добре працює, дронів багато, вони постійно пасуть. На жаль, втрати в нас були", — говорить військовий.
Нацгвардієць найбільше радіє, коли на його мінах підриваються російські танки.
"Складно дивитися, коли під’їжджає танк і починає розбирати позицію з вашими хлопцями, то ти розумієш, що, може, десь не допрацював щось. Але коли він під’їжджає, наїздить на міну, розбивається, а потім його добивають з чогось — це дуже класне відчуття", — каже "Харциз".
Нині підрозділ Сергія працює на Бахмутському напрямку. Військовому працюється на цій ділянці складніше, ніж в Серебрянському лісі.
"Дуже складно розміновувати, бо безпосередня близькість до противника, і як такої лінії між нами та ними — її немає. Засипане все протипіхотними мінами, а також протитанковими, але працюємо. В лісі нам було трохи простіше, бо працювали маленькою групою, і ми не були їх пріоритетною ціллю", — пояснює різницю командир інженерно-саперного взводу.
"В росіян більше засобів для роботи. Працюють вони непогано, як для них. І це погано для нас. Основні міни в них радянські, але іноді трапляються російські нові", — додає Сергій.
Зокрема, росіяни постійно вигадують нові способи заміновування, каже нацгвардієць.
"Росіяни часто ставлять мінні пастки, вони навіть мають посібники, які випускає їх Міноборони, як нетрадиційно встановити міну. Найчастіше вони підкладають гранати або вибухівки під міни. Останнім часом росіяни випускають маскувальні чохли на протипіхотні міни, одягають чохол і все, погодні умови на них не діють", — розповідає "Харциз".
"Місцевість у нас замінована й, за протоколами роботи сапера, на розмінування потрібно багато часу. На зарослих травою полях багато розтяжок і спочатку треба підстригати траву", — пояснює тонкощі роботи нацгвардієць.
Точну кількість встановлених ним мін не рахує. Лише поблизу Кремінної їх встановили понад 700.
"В цій роботі треба постійно вчитися, вдосконалюватися. Це як шахова партія: або ти переграєш когось, або тебе переграють", — каже "Харциз".
