У Щурове завітали представники ООН з прав людини: про що говорили з людьми
Рейтинг користувача: 4 / 5
Представники ООН з прав людини в Україні завітали в кілька населених пунктів Лиманської громади, що були звільнені минулого року під час активного контрнаступу Сил оборони. Перш за все – у село Щурове, адже саме звідси вони отримали прохання про допомогу від місцевих жителів.
Понад 1,5 року село вимушено живе у темряві. Після обстрілів та окупації тут досі немає електропостачання, хоч село було звільнено ще у вересні минулого року. Люди неодноразово звертались з приводу його відновлення, адже це роблять в інших деокупованих населених пунктах, у т. ч. Донецької області. Навесні навіть з’явилась надія, що до холодів, можливо, ремонтні роботи будуть проведені. Принаймні, це періодично звучало. Однак надії виявились марними.
На початку осені було направлено кілька письмових звернень: до обласної військової адміністрації Донецької області, ДТЕК, Управління Держенергонагляду, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України щодо сприяння у відновленні електроенергії напередодні холодів. Відповіді різнились, але суть залишалась одна – неможливо.
В Офісі Уповноваженого ВР України з прав людини, зокрема, зазначили, що зробили запит на Донецьку ОВА. У їхній відповіді йшлося… про пункт незламності та три пральні в Лимані.
«Місцевих мешканців проінформовано, що у м. Лиман розташовано пункт незламності, який забезпечено теплом, водою, електроенергією, медикаментами, мобільним зв’язком, інтернетом, місцями для відпочину тощо. Також, завдяки підтримці Чеської Республіки відкрились три соціальні пральні, які надають мешканцям Лиманської міської територіальної громади безоплатні послуги», – сказано у відповіді.
Водночас в представництві ООН з прав людини зазначили, що не можуть посприяти у відновленні електроенергії, бо не мають такої компетенції, але спробують щось зробити для людей, які змушені жити в таких умовах. З усіх адресатів саме вони особисто приїхали в село Щурове, щоб побачити все на власні очі та з’ясувати, чим можуть допомогти.
Під час зустрічі з місцевими жителями вислухали потреби та побажання.
«Понад усе ми потребуємо світла, безумовно, бо без нього вкрай складно в будь-яку пору року. Газу у нас немає, користуємось звичайними пічками. Воду набрати зі свердловини неможливо без підключеного насоса, тож доводиться піднімати та носити відрами з колодязів. А потім якимось чином її нагріти, щоб покупатися, не кажучи вже про прання. А у нас живуть переважно люди старшого віку. Днями будемо святкувати день народження найстаршої жительки – їй виповниться 95 років. Як гадаєте, вона часто зможе прати речі? Або, наприклад, ми всі розвантажували та носили дрова. Та й взагалі…», – розповідають мешканці.
Саме тому у розмові з представниками ООН з прав людини в Україні говорили про можливість встановити хоч якийсь пункт, де можна прийняти душ, випрати речі, зарядити гаджети тощо. Щось на зразок пунктів незламності, де є генератор та пральна машина, але, можливо, меншого масштабу та розміру. Навіть це б допомогло людям, які змушені жити в цих складних умовах. Тим більш, що відстань до Лиману від села, де живуть люди поважного віку, які не мають автотранспорту, складає понад 11 км. Поїхати туди, куди направила їх обласна влада, щоб покупатися або випрати речі, вони не можуть.
За словами місцевих жителів, зустріч пройшла в дуже теплій та дружній атмосфері. Їх уважно вислухали та зазначили, що спробують підтримати та зробити те, що їм під силу. Проте «вплинути на все не можуть».
Крім села Щурове представники ООН з прав людини мали відвідати й інші деокуповані населені пункти Лиманської територіальної громади. Зокрема, Старий Караван та Діброва.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
