Злочини проти Конституції: хто з мешканців Донеччини очолює антирейтинг

За понад три роки повномасштабної війни в Україні відкрили понад 29 тисяч кримінальних справ за антиконституційну діяльність та оголосили понад 6600 підозр. До суду передали 4410 справ.

Найбільш відомим порушником конституції з Донеччини є Віктор Янукович, найбільш тривалим судом, що розпочався 10 років тому, може стати справа Нелі Штепи, а максимальні терміни покарання отримали ватажки терористичних угруповань "ДНР" та "ЛНР".

Про тих, хто порушив Конституцію, коли мав би її дотримуватись і захищати, та про тих, хто співпрацює з окупантами повідомляє Суспільне Донбас.

Уродженець нині окупованого міста Єнакієво Донецької області, колишній президент-втікач Віктор Януковичмає два вироки за насильницьку зміну і повалення конституційного ладу та державну зраду.

22 лютого 2014 року Верховна Рада проголосувала за постанову про усунення Януковича з посади президента України, а майже через рік 8 лютого парламентарі позбавили його звання президента.

У вересні 2017 року Януковичу оголосили про підозру у захопленні державної влади (стаття 109 Кримінального кодексу України).

Як тоді повідомив тодішній Генпрокурор Юрій Луценко, Янукович разом зі спільниками у 2010 році здійснив конституційний переворот. Він без рішення Верховної ради повернув в дію Конституцію 1996 року. Через це повноваження парламенту й уряду суттєво скоротилися на користь президента.

Крім того, Янукович має два вироки:

• у 2019 році його засудили за державну зраду та пособництво у веденні агресивної війни (частина 1 статті 111, частина 5 статті 27, частина 2 статті 437 Кримінального кодексу України). Янукович отримав 13 років позбавлення волі.
• у квітні 2025 році за підбурювання до дезертирства та організацію незаконного переправлення через кордон (частина 2 статті 332, частина 4 статті 27, частина 2 статті 408 Кримінального кодексу України) Януковича засудили до 15 років за ґратами.

Ці справи суд розглядав за процедурою in absentia (за відсутності обвинувачених). Згідно з вироками судів строк відбування покарання буде рахуватись з дати його затримання

Також Янукович має ще одну підозру у державній зраді за підписання "Харківських угод" на користь РФ. Її у січні 2021 року президенту-втікачу оголосило ДБР.

Як тоді повідомляла пресслужба ДБР, у результаті підписаних експрезидентом так званих "Харківських угод" було збільшено особовий склад військ та військової техніки ЗС РФ на території України замість підготовки до їх зменшення та виведення. Це завдало шкоди територіальній цілісності та суверенітету України, обороноздатності країни та економічній безпеці.

Вадим Новинський — у 2019 році був обраний до парламенту за виборчим округом №57 (Маріуполь) від політичної партії "Опозиційний блок". Родом він з Новгородської області Росії. У 2012 році отримав громадянство України. Був "регіоналом", потім — керівником фракції "Опозиційний блок". За даними "Чесно", у парламенті Новинський голосував за "диктаторські закони 16 січня", проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.

У липні 2024 року Верховна Рада позбавила мандату Новинського, "за" проголосували 295 депутатів.

Новинський з 2023 року знаходиться у санкційному списку РНБО разом ще з девʼятьма представниками УПЦ Московського патріархату.

У квітні 2023 року Новинський став фігурантом кримінальної справи про пособництво державі-агресору (стаття 111-2 Кримінального кодексу України). В рамках цього провадження СБУ арештувала майно Новинського на понад 3,5 мільярда гривень. До списку заблокованих активів входили корпоративні права на 40 українських підприємств та 30 газових свердловин.

У січні 2025 року СБУ відкрила проти Новинського ще одне кримінальне провадження за підозрою у державній зраді (частина 1 статті 111 Кримінального кодексу України) та у порушені рівноправності громадян залежно від релігійних переконань (частина 2 статті 161 Кримінального кодексу України).

"За матеріалами справи, колишній нардеп був на прямому зв’язку із патріархом РПЦ Кирилом (Гундяєвим) та використовував підпорядковані йому релігійні громади у країнах ЄС для "розгону" російської пропаганди. Він залучав іноземних парафіян для дискредитації України на міжнародній арені", — розказали в СБУ.

Славнозвісна колишня голова Слов'янська, Неля Штепа сприяла захопленню міста підтримуваними Росією бойовиками. Суди над нею тривають понад 10 років, поки безрезультатно. 

Штепу затримали у липні 2014 року під час звільнення Слов’янська від проросійських бойовиків та взяли під варту. У СІЗО вона провела три роки, потім рік — під домашнім арештом із електронним браслетом. У січні 2018 році сплив термін цього запобіжного заходу. А у липні 2021 року їй обрали новий запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

У лютому 2021 року Нелю Штепу допитали в суді. Вона заявила, що не визнає провини у посяганні на територіальну цілісність та створенні терористичної організації у 2014 році. У суді Штепа пояснювала, що під час окупації міста "закликала" Путіна та російські війська під загрозою терористів, бо знаходилась у них в полоні.

У жовтні 2019 року Штепа подала заяву до Європейського суду з прав людини. В заяві вона позивалася проти України. ЄСПЛ визнав порушення з боку та присудив державі виплатити Штепі 2600 євро моральної компенсації та 1000 євро компенсації судових витрат.

У судових засіданнях Штепа не визнавала своєї провини та пояснювала, що під час окупації міста "закликала" Путіна та російські війська під загрозою терористів, бо знаходилась у них в полоні.

Наступне судове засідання у справі Штепи має відбутись 19 серпня.

Денис Пушилін родом з Макіївки на Донеччині. Він став другим ватажком "ДНР" у листопаді 2018 року, після вбивства Олександра Захарченка. Три роки був головою "народної ради ДНР". Був активним учасником фінансової піраміди "МММ-2011", а у 2013 році на довиборах у парламент балотувався від політичної партії "Ми маємо мету", яка була створена на основі МММ.

У розшук правоохоронці Пушиліна оголосили у червні 2014 року за частиною 1 статті 109 (дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади) Кримінального кодексу України.

У грудні 2023 року український суд заочно засудив Пушиліна до 15 років за ґратами за посягання на територіальну цілісність України та колабораційну діяльність (частина 2 статті 110, частина 2 статті 28, частина 5 статті 111-1 КК України).

У вересні 2022 року очільник незаконно створе ної на території Донеччини "республіки" Пушилін скликав та провів позачергове засідання фейкової ради "ДНР", на якій затвердили так званий закон про референдум щодо приєднання "ДНР" до РФ. 30 вересня 2022 року Пушилін підписав з президентом РФ Путіним "договір" про входження "ДНР" та нових окупованих територій Донецької області до складу РФ.

Вже після вироку суду Пушиліну оголосили ще кілька підозр:

• у жовтні 2024 — підозра у справі про викрадення українських дітей з окупованих Маріуполя, Харцизька та Шахтарська
• у жовтні 2024 року — підозра в організації примусової мобілізації для війни проти України
• у лютому 2025 року — нова підозра у державній зраді за ухвалення "законів ДНР" та організацію вивозу зерна з окупованого Маріуполя.

Міський голова Святогірська Володимир Бандура, якого обрали на виборах у жовтні 2020 року від забороненої політичної партії "ОПЗЖ", після окупації Святогірська у червні 2022 року перейшов на бік російських окупантів та був призначений "головою адміністрації Святогірська".

У червні 2022 року СБУ заочно оголосила Бандурі підозру у державній зраді. Приводом для цього стало відео, яке 7 червня опублікувало Міноборони РФ. На ньому Бандура звинувачує українських військових в підпалі скиту Святогірської Лаври, який згорів внаслідок обстрілів армії РФ 4 червня.

Наразі Бандура засуджений до трьох років за ґратами заочно лише у справі про розтрату коштів на реконструкцію будівель Святогірського дитячого садка та підробку документів, яка була відкрита ще до повномасштабного вторгнення.

 

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі