10 жовтня 2024 року загинув Сергій Сергієнко
Щоденно о 9 годині зупиніться, де б ви не були і вшануйте світлу пам’ять усіх, хто загинув в Україні через російську агресію.
Сергієнко Сергій Михайлович – Народився 11 березня 1974 року в Слов’янську. Навчався в загальноосвітній школі № 6. Закінчив ПТУ № 15 (нині Слов’янський професійний машинобудівний ліцей), де отримав професію газоелектрозварника. Все життя працював на місцевому підприємстві «Стройдеталь».
Рідні кажуть: Сергій був надзвичайно доброю, чуйною та скромною людиною. Допомагав у домашніх справах. Дуже любив читати, особливо літературу на військову тематику. Захоплювався рибалкою.
Чоловіка мобілізували у липні 2024-го. Воював він на Покровському напрямку. Загинув 10 жовтня того ж року у бою поблизу селища Цукурине Покровського району Донецької області та з тих пір вважався зниклим безвісти. Тіло захисника, якому назавжди залишилося 50 років, було передано на батьківщину в межах заходів з репатріації.
Сергія Сергієнка поховали на кладовищі Залізничного мікрорайону. В Слов’янську у нього залишився рідний брат.
Вічна пам’ять та вічна слава українському Воїну!
