19 липня 2023 року загинув у бою Сергій Єрзик
Щоденно о 9 годині зупиніться, де б ви не були і вшануйте світлу пам’ять усіх, хто загинув в Україні через російську агресію.
Минуло три роки з часу загибелі Сергія Єрзика.
Єрзик Сергій Вікторович – солдат, стрілець-санітар стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А4741
Сергій народився в Слов’янську. Закінчив загальноосвітню школу № 1 та професійно-технічне училище № 57, де отримав професію електрогазозварника.
Займався підприємництвом, працював у керамічній галузі міста. Власне, виробництву кераміки і присвятив усе своє життя. Деякий час працював у таксі, полюбляв автомобілі. Був спеціалістом в авто техніці та й взагалі майстром на всі руки. «Брат був дуже добрим, чуйним, відважним чоловіком, справжнім патріотом своєї батьківщини. Завжди підтримував рідних, друзів, сусідів, – пригадує Інна, сестра Сергія. – Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, допомагав мені роздавати гуманітарну допомогу місцевим жителям».
Чоловіка мобілізували у березні 2023-го. Під час служби Сергій пройшов курси бойового медика. Воював у Бахмуті та селищі Кліщіївка Бахмутського району. Мав статус учасника бойових дій. Загинув у бою 19 липня того ж року.
Побратими, для яких Сергій був надійною опорою, пригадують його з великою повагою.
Сергія поховали в Дніпрі, але тривалий час його тіло було непізнаним. Про те, що останки належать саме її брату, Інна узнала цієї весни. Коли сім’я отримала дозвіл, щоб забрати тіло, вирішили перепоховати його у рідному Слов’янську – на алеї Слави. У Сергія залишилась мати, сестра, тітка, племінники, двоюрідні брати та сестри.
Вічна пам’ять на вічна слава українському Воїну!
