21 квітня 2023 року загинув доброволець Олександр Багінський
Щоденно о 9 годині зупиніться, де б ви не були і вшануйте світлу пам’ять усіх, хто загинув за Україну через російську агресію.
Минуло два роки з часу загибелі Олександра Багінського.
Багінський Олександр Анатолійович – старший солдат, лінійний наглядач лінійно-кабельного відділення зв’язку 2 взводу зв’язку роти зв’язку командного пункту польового вузла зв’язку військової частини А1962
Олександр народився 20 травня 1982 року в Слов’янську. Закінчив загальноосвітню школу № 15 та ПТУ № 15 (нині професійний машинобудівний ліцей), де отримав спеціальність токаря. Працював на Слов’янському машинобудівному заводі. Проходив строкову службу у Військово-морських силах — був зв’язківцем на кораблі «Донецьк» у Феодосії.
Після армії повернувся в Слов’янськ. Працював будівельником, слюсарем жеку. Був у шлюбі, разом із дружиною виховували двох доньок. На жаль, подружнє життя не склалося.
З перших днів повномасштабного російського вторгнення Олександр став на захист України, добровольцем вступивши до лав ЗСУ. Воював у 60-й окремій механізованій бригаді, мав поранення та контузії. Боронив батьківщину на Херсонському та Бахмутському напрямках. Побратими поважали його за мужність, відповідальність і сміливість.
Починаючи з 21 квітня 2023 року, старший солдат Багінський вважався зниклим безвісти. Тіло бійця було ідентифіковано після репатріації полеглих українських воїнів у січні 2025 року. З’ясувалося, що він загинув у бою в районі Бахмуту внаслідок ворожого обстрілу.
Олександра поховали у місті Валки Харківської області – поруч із побратимом Іваном Рєзніком, із яким він воював в Інгулецькій бригаді.
У захисника залишилися мати, брат, доньки, тітка та кохана жінка.
Вічна пам’ять Герою України.
