500-річну бандуру знайшов на руїнах будинку у Слов’янську український військовий
Боєць Третього армійського корпусу з позивним Ахіллес передав у Рівне до ліцею, де колись навчався бандуру. Її він знайшов на руїнах будинку у Слов’янську. Музичному інструменту, ймовірно, пів століття.
Про це повідомляє Суспільне Донбас.
Боєць Третього армійського корпусу з позивним Ахіллес дістав бандуру з-під завалів будинку, куди влучила керована авіабомба у Слов’янську. Стіни та покрівля споруди були повністю зруйновані, але інструмент вцілів.
“Повернувши голову, я помітив гриф бандури, не віддаючи собі того розуміння, що вона може бути повністю знищена, трішки підійшов, оцінив ситуацію. Я зазирнув усередину і зрозумів, що вона просто завалена уламками будівлі. І тоді прийшло в голову, що це потрібно зробити, потрібно її забрати, тому що це великий знак для мене особисто”, — розповів військовослужбовець.
Ахіллес родом з Рівного. У дитинстві він навчався у класі бандуристів обласного наукового ліцею. Любив грати на інструменті, виступав у колективі.
“Я колись, будучи маленьким хлопчиком носив її з дому до школи, проходячи дуже довгий маршрут. Тоді вона здавалася для мене такою важкою, такою великою. Зараз, піднявши її однією рукою, я дуже здивувався. Адже я не міг зрозуміти, як все могло настільки змінитись. Я пригадав усіх своїх вчителів, час навчання”, — поділився боєць.
Тож знайдену на руїнах бандуру вирішив передати у заклад, де навчався. Ахіллес зателефонував директорці обласного ліцею Наталії Сосюк.
“Все знищено ущент! Немає приміщення… І стоїть ця бандура! Стоїть, як наше сонце в небі! Стоїть, як той місяць, який до зірок виходить! Стоїть, як наша сила волі, бо може зламатись тіло, але дух — ніколи. З перших років, коли тут були кобзарські класи, він прийшов до нас у п’ятий клас. І саме те, ким він став сьогодні, є фундаментом того, що заклав у нього цей заклад. Із кобзарських класів десятки хлопців воюють”, — зауважила директорка обласного наукового ліцею Наталія Сосюк.
Наталія Сосюк поділилася, що впізнала голос учня, якого не бачила понад 10 років. А коли почула, що він хоче відправити їй поштою, знайдену у Слов’янську бандуру, вирішила шукати фахівця, який полагодить та відреставрує інструмент.
“Ми її хочемо реставрувати. І ми плануємо 1 вересня, коли буде початок нового навчального року, на лінійці цю бандуру озвучити. Я не знаю, хто буде грати ще, але я думаю, що ми знайдемо, хто зіграє. І буде вона у нашому пантеоні, на другому поверсі. Ми почали його створювати і далі будемо продовжувати, тому бандура буде жити. Як і наш дух, вона матиме життя”, — додала директорка.
