Безпека у Слов'янську: що відбувається з укриттями, чи знають про них люди та чому не всі користуються?

З початку повномасштабної війни питання безпеки цивільного населення вийшло на перший план. Ударні дрони та ракети регулярно обстрілюють міста, а укриття стали невід’ємною частиною повсякденного життя, особливо у таких прифронтових містах, як Слов’янськ. Захисні споруди потрібні, щоб врятувати людей від уламків боєприпасів, ударної хвилі та прямих влучань. Вони бувають різних типів і кожен з них виконує свою функцію. Проте, як показали опитування «Слов’янських відомостей», далеко не всі містяни не тільки не знають, де знаходяться укриття, а й якими вони бувають.

У цьому матеріали розповідаємо все, що треба знати про укриття, якими можуть бути, скільки налічується у Слов’янську та чиїм коштом придбали, у якому стані захисні споруди та чи користуються ними місцеві жителі під час обстрілів і повітряної тривоги.

Типи укриттів: що потрібно знати

Для цивільного захисту використовуються різні типи споруд, які відрізняються рівнем захисту.

• Захисні споруди цивільного захисту (ЗС ЦЗ). Це капітальні, спеціально обладнані споруди, які можуть витримувати прямі влучання та забезпечують захист від засобів масового ураження, зокрема, хімічної та радіаційної зброї. Вони можуть бути обладнані системами вентиляції, фільтрації повітря, водопостачання та електроживлення. Зазвичай вони розташовані в підземних приміщеннях, підвалах чи цокольних поверхах.
• Протирадіаційні укриття (ПРУ). Призначені для захисту від іонізуючого випромінювання. Їхня конструкція здатна послаблювати дозу радіації, що надходить із забрудненої місцевості.
• Найпростіші укриття. Це підвали, погреби, льохи, підземні паркінги. Вони не мають спеціального обладнання, але можуть захистити від уламків та ударної хвилі, що особливо актуально під час повітряних тривог.
• Споруди подвійного призначення. Це підземні переходи, тунелі метро, глибокі підземні паркінги. Вони спроєктовані для інших цілей, але можуть бути використані як укриття.
• Мобільні укриття. Зазвичай це невеликі бетонні споруди, які встановлюють у місцях великого скупчення людей, наприклад, на зупинках громадського транспорту. Вони призначені для швидкого захисту від уламків та ударної хвилі під час раптових обстрілів.

Яка ситуація з укриттями у місті

За інформацією Слов’янської міської військової адміністрації (МВА), яка була надана у відповідь на інформаційний запит, у громаді наявні 53 захисні споруди цивільного захисту та 1 протирадіаційне укриття. Ці споруди розраховані на 16 710 та 50 осіб відповідно. Крім того, на території громади є 58 найпростіших укриттів, які можуть вмістити 9 692 особи.

Варто зазначити, що значну частину укриттів у місті складають приватні підвали. За інформацією МВА, близько 15 тисяч приватних будинків у Слов’янську мають підвали, які можуть слугувати укриттям для приблизно 45 тисяч осіб.

Загальний фонд укриттів у громаді, за офіційними даними, розрахований на 26 704 особи. Водночас, станом на середину 2025 року, у Слов'янській громаді проживає близько 56 тисяч мешканців, і ця кількість залишається стабільною протягом приблизно року, незважаючи на обстріли та активну евакуацію.

Окремою уваги заслуговують мобільні укриттям, які є нововведенням у місті після початку повномасштабної війни. За інформацією, наданою МВА, було придбано та встановлено 21 мобільне укриття на загальну суму 10 234,723 тис. грн. (за кошти субвенції, місцевого бюджету та благодійних організацій). Шість із них було встановлено у 2025 році. Ці укриття розташовані в місцях найбільшого скупчення людей, зокрема на зупинках громадського транспорту, щоб забезпечити швидкий доступ до захисту.

Що стосується технічного стану укриттів, то, за наданою офіційною інформацією, з 53 захисних споруд цивільного захисту 52 визнані придатними для використання, а одна — зруйнована. Також у документі вказується. Що у 13 укриттях та сховищах провели ремонтні роботи на суму 27 447,792 тис. грн.

Чи користуються люди та чи знають про укриття

«Моє укриття — ванна кімната, бо живу в такому районі, що до бомбосховища треба ще якось дійти, а воно далеко. Про інші не знаю нічого. Та й звикла вже», — каже жителька мікрорайону Лісний.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України, в Україні було створено електронну систему для обліку захисних споруд. Однак, як повідомила МВА, на території Донецької області доступ до цієї системи наразі заблоковано з безпекових міркувань.

Проведені журналістами редакції опитування як у Слов’янську, так і у соціальних мережах, свідчать, що далеко не всі мешканці Слов’янська обізнані з наявністю укриттів та користуються ними.

Наприклад, за результатами анонімного опитування на запитання «Чи знаєте ви, де знаходиться найближче бомбосховище у місті?» більшість опитаних — 57% — відповіли, що «не знають». Лише 14% опитаних зазначили, що знають. Ще 15% відповіли, що не користуються ними, а 14% зізнались, що знають, але їм «страшно туди заходити». Загалом у цьому опитуванні взяли участь 420 осіб.

«Цього разу ми скористалися підвальним приміщенням, оскільки під час сирени перебували з дітьми на вулиці й побачили у «моніторі» (telegram-канал з інформування про повітряні тривоги — ред.), що «шахед» прямує на місто. Тоді, звісно, пішли в укриття, нам відчинили. Там перечекали, а потім вже вийшли. Зазвичай користуємось «правилом двох стін», тим більш, що найчастіше ці обстріли відбуваються вночі. Будити дітей та тягнути їх у підвал чи сховище, тим більш сходами (ліфтом у таких випадках трохи страшно), не хочеться», — каже мешканка мікрорайону Залізничний Ольга.

«Щоразу, як починає лунати звук повітряної тривоги, ми всі дивимось у телеграм, аби дізнатися, що та куди летить. І тільки якщо бачимо, що безпосередньо до нас, то можемо кудись сховатися (найчастіше у коридорі). А так всі вже звикли й не реагують», — підтверджує ще одна місцева жінка.

Ці коментарі, насправді, відображають життя більшості людей, які проживають у Слов’янську. Оскільки найчастіше обстріли міста відбуваються пізно ввечері або вночі, люди у найкращому випадку користуються «правилом двох стін» і не виходять на вулицю та не спускаються до підвалів. Проте, як неодноразово повідомляли пресслужби поліції, ДСНС тощо, це правило можна було використовувати на початку війни, коли обстріли були не настільки руйнівними й з інших видів озброєння.

Окремої уваги заслуговують мобільні укриття, які встановлені у найбільш людних місцях міста. Ті ж співрозмовниці зазначили, що ніколи ними не користувалися, навіть якщо повітряна тривога оголошувалася вдень і вони перебували на вулиці.

«Та хоч вдень, хоч уночі, але вони дуже незручні. По-перше, у нас тривога може лунати понад дві години й весь цей час потрібно стояти, бо сісти немає куди. Довго можна так простояти? Ні. До того ж, якщо на вулиці вже стемніло, то там неможливо щось побачити взагалі, бо світла в них немає. Так, стоять коробки, та й по всьому», — пояснює Ольга.

Опитування, присвячене саме мобільним укриттям, також показало невтішні результати. На запитання «Чи користуєтесь ви мобільними укриттями?» 66% з 1123 опитаних відповіли «Ні», а 24% взагалі не знали про їх існування. Дехто навіть питав: «Що це?». Тільки 4% респондентів відповіли «Так» і 6% — «Іноді».

Ці результати вказують на значну проблему з інформуванням населення. Попри те, що у Слов’янську є достатня кількість укриттів, люди часто не знають, де вони розташовані, або не довіряють їм і не користуються. І ця проблема є критично важливою, адже в умовах постійних обстрілів швидкість реакції та знання про найближче безпечне місце може врятувати життя.

Укриття на вул.Банківській.

Стан та обслуговування укриттів

Щоб з’ясувати стан мобільних укриттів, встановлених у місті, журналісти відвідали кілька з них та провели поверхневий огляд. Так, вони дійсно є чистими та доглянутими, і справді не мають жодних зручностей для того, аби провести всередині навіть менше години, як казала наша співрозмовниця. Тобто людям доведеться тільки стояти. Це дуже некомфортно, а для літніх людей взагалі не підходить, бо вони просто фізично не зможуть довго там перебувати без можливості присісти на лавку чи хоча б дошку замість лавочки.

Підвальні укриття в багатоквартирних будинках, які відвідували журналісти, були в більш-менш задовільному стані: там було освітлення і було чисто. За стан підвальних приміщень у багатоквартирних будинках, що використовуються як укриття, відповідають співвласники, керуючі компанії, ОСББ та ЖБК, згідно з інформацією від МВА. Це означає, що їх утримання та придатність для використання залежить від зусиль самих мешканців та управителів будинків. Вони мають бути відкритими для всіх, хто може потребувати перебування в них під час будь-якої загрози і, як зазначено у відповіді на запит, наразі звернень щодо зачинення підвалів, які включені до переліку як найпростіші укриття, до Слов’янської військової адміністрації не надходило. У разі виникнення таких випадків, громадянам рекомендують звертатися на гарячу лінію військової адміністрації.

Ключові висновки

Загалом у Слов'янську достатньо укриттів, щоб захистити більшість мешканців. Місцева влада, зокрема за допомогою донорів, вкладає кошти в їхній ремонт та встановлення нових, особливо мобільних укриттів, які є важливими для громадських місць.

Проте, попри всі зусилля, є одна велика проблема. Більшість людей просто не знають, де знаходяться найближчі укриття, або не користуються ними. Опитування показують, що лише мала частина мешканців знає, що робити в разі небезпеки. Це критично, адже в умовах постійних обстрілів знання про безпечне місце може врятувати життя. Тож, попри все, кожному варто дбати про свою безпеку, не ігнорувати сигнали тривоги і не забувати про найближчі сховища.

Укриття на вул.Банківській.

Укриття на вул. Свободи

Укриття біля парку Шовковичний.

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі