Чому не варто «жити» в новинах та як це впливає на кожну людину під час війни
З чого починається ваш день після того, як прокинулись та зробили перший ковток вранішньої кави? На це питання більшість людей одразу відповідають, що беруть в руки телефон. Іноді й не чекаючи, поки кава звариться або закипить чайник.
«Що трапилось за ніч? Як моє місто? Куди прилетіло? Жертви є? Хлопці тримаються? Орки не просунулись?».
«Путін не подох? Шкода…».
Такий ранок сьогодні у кожного другого українця. І майже всі помічають, що життя вже не таке, яким було раніше, сам не такий, та й взагалі «все не так і все не то». Війна вплинула на більшість з тих, хто залишився на території України або поїхав у безпечні країни за її межі.
Це величезний стрес, з яким доведеться впоратися, тим більш, що відчуття постійно змінюються. Якщо на самому початку повномасштабної війни всі переживали шок від раптовості та інтенсивності, бо миттєво втратили відчуття безпеки, довіри та можливість контролювати життя, то зараз ці почуття поступилися виснаженості та втомі. Багато хто втратив інтерес до активного життя, до його покращення через довготривалість та непередбачуваність війни. Неможливо будувати довгострокові плани на майбутнє, бо все може змінитися в будь-яку мить.
Війна – травматична подія, яка впливає на наш мозок, тіло, почуття, здатність концентрувати увагу, можливість працювати. Впливає вона на ставлення до близьких та рідних, на наші цінності. Світ здається нам небезпечним…
Звісно, що стрес кожна людина переживає по-різному. Хтось хоче убезпечити себе та близьких та їде у більш безпечне місце. Хтось починає активно діяти та волонтерити. Хтось шукає собі роботу й занурюються в неї з головою, щоб «не бачити, не чути… вижити». Хтось лягає в ліжко, з головою накривається ковдрою та не має сил поворухнутися. І це все – норма. Так спрацьовують наші захисні реакції на травматичні події, щоб вижити та пережити цей жахливий досвід.
Багато хто скаржаться на пригнічений настрій, поганий сон, відсутність апетиту або навпаки його підвищення, швидку втому, слабкість, проблеми з диханням, дратівливість. І це також ознаки стресу, з якими краще звернутися до фахівців, якщо вони не зникають тривалий час. І це навіть при тому, що от саме зараз людина може знаходитися за тисячі кілометрів від зони бойових дій. Її життю нічого не загрожує.
Чому так відбувається?
Здається, що навіть під час навчання у школі нам всім розповідали про те, що коли будь-яка жива істота відчуває небезпеку або загрозу життю, мозок автоматично включає захисну систему «бий-біжи-завмри». Вона вмикається за лічені секунди, оскільки в організмі відбувається вивільнення гормонів стресу (адреналін, норадреналин та інші). Після того, як загроза минає, мозок вимикає реакцію на стрес, і людина повертається до звичного функціонування.
Але ця система може іноді працювати «по пам’яті». Як скибка лимону, просто згадавши про яку виділяється слина. Мозок не відрізняє реальність від уяви. Те саме відбувається, коли ми зустрічаємося з реальною або уявною загрозою, яка викликає відчуття тривоги, прискорюючи серцебиття, дихання, посилюючи потовиділення, викликаючи безсоння.
Викликати таку низку реакцій уявної тривоги можуть так звані «тригери» – пускові механізми, що піднімають із наших спогадів ті події та переживання, які з ними пов'язані. Ними можуть бути ситуації, тілесні відчуття, звуки, запахи, смак, зображення, дотик, предмети, новини чи фільми, слова тощо.
Людина, яка весь час читає та переглядає новини, постійно бачить ці слова-тригери і мозок вже майже живе в постійній небезпеці, періодично посилюючи симптоми. Організму доводиться постійно бути напоготові, щоб протистояти небезпеці, а це вичерпує власні ресурси, призводить до виснаження та втоми. Нам бракує сил на буденні справи, не хочеться працювати, бачитися з друзями, вже немає того, що могло б надихнути… Ми просто забуваємо, що життя – це не лише бомбардування, вибухи, бойові дії, а й збирання грошей на зброю та техніку, плетіння сіток, допомога тим, хто втратив домівку, курси виживання під час бойових дій.
Що робити?
Перш за все – обмежити час на читання та переглядання новин (особливо перед сном) та дотримуватися інформаційної гігієни. Потрібно зрозуміти, що від того, чи ви побачили чергову новину, чи ні, нічого не зміниться. Ви не можете вплинути на все, що відбувається.
Також потрібно знаходити час для відпочинку та прогулянок на свіжому повітрі й знайти справи, які покращують настрій та приносять задоволення. Наприклад, повернутися до улюбленого хобі або відкрити для себе щось нове.
Варто приділити увагу релаксаційним вправам та медитації, які знижують внутрішню напругу. Дихальні вправи послаблюють відчуття тривоги.
Потрібно бути максимально уважними до себе та оточуючих, відволікатися від війни хоча б на деякий час і знаходити можливість просто посміхнутися.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
