Чотири місяці Галина Тішакова була в умовній евакуації та повернулася у Слов’янськ заради допомоги
Рейтинг користувача: 3 / 5
«Та що про мене говорити? Я роблю те, що маю робити і так, як вмію. Це життя».
Саме так відреагувала Галина Тішакова (Цимбалюк) на прохання розповісти про її волонтерську діяльність, яку веде ще від самого початку війни – з 2014 року. Ще з того часу вона постійно підтримувала тих, хто потребував допомоги…
Спочатку це були діти з БРЦПО ім. П.Ф. Кривоноса, які приїхали з Донецька, Іловайська, Горлівки на самому початку війни та потребували матеріальної й соціально-психологічної підтримки. А після її виступу на телеканалі «Донбас» гуманітарна допомога почала надходили звідусіль. Зазвичай це були речі, постільна білизна, якісь засоби гігієни, памперси, продукти тощо. Київ, Рівне, Каліфорнія, Італія, Канада… У Слов’янську до неї звертались учні, родини з дітьми, переселенці, сім’ї, в яких є особи з інвалідністю. І вона завжди намагалась допомогти кожному, наскільки це було можливим.
Повномасштабна війна змусила на деякий час поїхати зі Слов’янська, але і там не змогла просто сидіти на місці.
«Чесно кажучи, нікуди не збиралась. А потім мені подзвонили знайомі волонтери та сказали терміново виїжджати. Не хотіла, але… Поїхала в Рівне, де раніше жила та 22 роки працювала викладачкою у школі. А там майже одразу пішла до місцевої ВЦА, відновила зв’язки, познайомилась з волонтерами. Вони возили допомогу в Бучу, в Чернігів. А я запитую, чи були на Донбасі? Вони сказали, що ні. Запропонувала Донеччину, вони погодились. Так все і почалося».
Організовували все по місту. Збирали продукти, медичні засоби, потім вже «пташок» та різні засоби, потрібні ЗСУ.
При цьому всі ці 4 місяці умовної евакуації пані Галина курсувала між західною частиною України та східною. А вже у серпні 2022 року вирішила просто залишитись вдома.
«Я приїхала в черговий раз, бачу, що все запущене… Мій собака зустрічає, тут ще й коти… Тоді сказала, що все – залишаюсь. Почала ходити й годувати безхатніх тварин, яких на той час дуже багато було у місті. Та й зараз у мене самій 10 котів, навіть не знаю, звідки вони прибігли. І маленькі є кошенята. Всім дала імена, годую. А куди їх подіти?».
У Слов’янську сьогодні продовжується активна волонтерська діяльність. При цьому допомагає як мирним жителям, так і військовим.
Пані Галина має вже й кілька відзнак саме за військову допомогу нашим захисникам.
25 травня 2023 року в рамках Тижня професійної освіти відбувся круглий стіл: «НЕЗЛАМНА ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА УКРАЇНИ: ВИСТОЯЛИ. ПЕРЕМОЖЕМО. ВІДБУДУЄМО», де Галина Тішакова гідно представила Донеччину, презентувавши досвід своєї волонтерської роботи.
https://www.facebook.com/100034688507926/videos/3306996146277494/?idorvanity=412594167611315
Щодо того, звідки беруться сили та як взагалі одна жінка можна тягнути на своїх плечах стільки важливої роботи, відповідає: «Просто не можу інакше і Бог дає сили».
«По-перше, все моє життя було пов’язано з якоюсь активною діяльністю, ніколи не могла просто сидіти. Життя – це боротьба. І тут дуже важливо не складати руки, що б не трапилось. Потрібно твердо стояти на ногах, мати ціль, свіжу голову, бажання та організаторські здібності. Тоді все вдасться».
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
