Чи можна перепоховати близьку людину після виїзду зі Слов’янська: що передбачає закон

Люди виїхали зі Слов’янська, але могили їхніх рідних залишилися в місті. Для тих, хто тепер живе далеко від дому, постає питання: чи можна перепоховати близьку людину в іншому місті, щоб могила була поруч. Така можливість передбачена законом, але для перепоховання потрібно отримати відповідні дозволи.

“Слов’янські відомості” пояснюють, як це зробити, що передбачає закон, які документи потрібні та куди звертатися.

Чи достатньо того, що родина виїхала зі Слов’янська

Окремої норми, яка б автоматично дозволяла перепоховання через виїзд родини з міста, закон не містить. Тому заздалегідь стверджувати, що вимушений переїзд, проживання в іншому місті або рішення родини не повертатися до Слов’янська гарантовано будуть достатньою підставою, не можна.

Причини перепоховання потрібно обґрунтувати у зверненні. Саме виконавчий орган відповідної міської ради приймає рішення про надання дозволу. Відсутність обґрунтованих причин або необхідних документів може стати підставою для відмови.

Які документи потрібні для перепоховання

Щоб отримати дозвіл на перепоховання, потрібно подати заяву до виконавчого органу відповідної сільської, селищної або міської ради. У заяві зазначають причини, через які родина хоче перенести поховання. До неї додають висновок місцевої санітарно-епідеміологічної служби про можливість проведення ексгумації, дозвіл виконавчого органу відповідної ради на поховання останків на іншому кладовищі та медичне свідоцтво про смерть.

Тобто нове місце поховання потрібно визначити заздалегідь. Якщо могила зараз розташована у Слов’янську, а перепоховати людину планують в іншому населеному пункті, родині потрібно отримати дозвіл на нове поховання за місцем, де буде нова могила, а дозвіл на перепоховання — за місцем нинішнього поховання.

Документи на отримання дозволу можна подати особисто, через законного представника або надіслати поштою рекомендованим листом. Послуга є безкоштовною, а заяву мають розглянути протягом 30 календарних днів.

Якщо йдеться про поховання військового

Для загиблих військовослужбовців та інших осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, закон передбачає окремі правила щодо перепоховання.

Зокрема, останки таких людей можуть бути перепоховані на Національному військовому меморіальному кладовищі або військових меморіальних кладовищах. Для цього діє окрема процедура.

Заяву до державної установи “Національне військове меморіальне кладовище” може подати користувач місця поховання (людина, яка має право користуватися цим місцем), його законний представник або уповноважена особа. До заяви додаються документи, які підтверджують належність загиблого до відповідної категорії. Також подається заява до виконавчого органу місцевої ради, на території якої розташована могила, для отримання дозволу на перепоховання. Якщо є документ про волевиявлення людини щодо місця поховання, його також додають.

Після отримання документів державна установа перевіряє необхідні відомості та за результатами розгляду приймає рішення про надання дозволу на перепоховання на військовому кладовищі або про відмову.

Окремо виконавчий орган місцевої ради протягом 10 робочих днів розглядає документи та приймає рішення щодо дозволу на перепоховання з місця первинного поховання.

Після отримання необхідних дозволів укладаються договори про організацію та проведення ексгумації, а згодом — про організацію та проведення перепоховання на військовому кладовищі. Саме перепоховання проводиться з військовими почестями.

Якщо ж родина хоче перенести поховання військового не на військове меморіальне кладовище, а на інше звичайне кладовище, застосовується загальна процедура, передбачена статтею 21 Закону України “Про поховання та похоронну справу”. Сам статус військовослужбовця в такому випадку не скасовує необхідності отримати дозвіл на перепоховання.

Хто оплачує перепоховання

Звичайне перепоховання останків померлого здійснюється за рахунок людини, яка його ініціює. Також витрати можуть покриватися з інших джерел, якщо це не заборонено законом.

Для перепоховання загиблого захисника на Національному військовому меморіальному кладовищі або іншому військовому меморіальному кладовищі діє окремий порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2026 року № 931.

У документі зазначено, що роботи з ексгумації останків та їх транспортування до військового кладовища проводяться за рахунок коштів користувача місця поховання, його законного представника чи уповноваженої особи або з інших джерел, не заборонених законодавством. Водночас заходи, пов’язані з проведенням перепоховання на військовому кладовищі, здійснюються державною установою за рахунок коштів державного бюджету. До них належать, зокрема, виділення місця для поховання, копання могили, організація перепоховання та поховального ритуалу, а також надання визначених порядком предметів ритуальної належності та їх доставка територією кладовища.

Коли можуть відмовити у перепохованні

У перепохованні за загальною процедурою можуть відмовити, якщо подано неповний пакет документів, відсутні обґрунтовані причини для перепоховання або документи не відповідають установленим вимогам.

Для перепоховання загиблого захисника на Національному військовому меморіальному кладовищі або іншому військовому меморіальному кладовищі діє окремий порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2026 року № 931. У ньому також визначені підстави, за яких у перепохованні можуть відмовити.