Футбольний тренер розповів, як впливає війна на дітей та дав рекомендації батькам
Внаслідок війни, евакуації або життя у прифронтових регіонах дуже страждають діти. Дистанційне навчання, відсутність можливості відвідувати якісь гуртки та секції, мінімальне спілкування з однолітками впливає не тільки на психологічний стан дитини, а й на фізичний. І це дуже відчувається навіть якщо раніше дитина займалася спортом.
Про те, як впливає війна й відсутність активного життя на дітей, про рекомендації батькам розповів голова Слов’янського Футбольного дитячого клуба ФК «Тор» Владислав Савченко.
«На дітей дуже сильно впливає те, що вони не можуть вести активний спосіб життя. Починаючи з тієї пандемії, закінчуючи вже сьогоденням, коли іде повномасштабна війна. Заклади освіти зачинені, гуртків майже немає. Вони сидять вдома або, як зараз, влітку, виходять на вулицю просто гуляти, та й не всі. Немає соціалізації. Немає спілкування між собою. Те дистанційне навчання, яке проводиться – це якась крапля в морі. Більш того, воно взагалі не сприяє розвитку. Особливо фізичному. Це велика проблема. Я не просто так говорю про це, а бачу наслідки».
Він також зазначив, що наразі у Слов’янську вже почали працювати якісь гуртки та секції. Зокрема, по футболу, боксу, дзюдо тощо.
«Це дуже тішить, тому що чим більше таких ініціатив, гуртків, тим краще. Не всі, наприклад, люблять футбол. Так, це вид спорту для мільйонів, і він є одним з головних видів спорту в світі. Але все одно, хтось любить бокс, хтось карате, хтось танці й так далі. Тому чим більше таких тренерів, вчителів повертаються, тим краще для дітей. Діти приходять на тренування й одразу можна побачити, чи займалась дитина будь-яким видом спорту чи ні».
Але не тільки фізичний розвиток має значення. Батьки мають розуміти, що ситуація, пов’язана з війною та/або евакуацією, дуже впливає на психологічний стан кожної дитини. І зараз, «під звуки сирен це можна чітко побачити». Крім того, внутрішній стан дітей також потребує уваги.
Дитячий футбол у Слов’янську. Яскравий фоторепортаж з тренувань
«Деякі з них дуже замкнуті. Намагаємось трохи розкрити, нормалізувати стан. Головна проблема в тому, що немає живого спілкування, соціуму. Вони замкнуті у чотирьох стінах, умовно кажучи. З ними доволі важко працювати. Наприклад, ті діти, які виїжджали у більш безпечні регіони й там відвідували якісь заняття, а зараз повернулися, більш легкі. Це дуже відчувається. А ті, хто ці півтора роки взагалі нічим не займався, дуже замкнені, важкі на підйом, на розмови. Але всі, хто приходять та залишаються, потрохи починають відкриватися. Комусь на це потрібен тиждень, комусь – місяць, але все одно рух є. Вони стають більш спокійними, відкритими, впевненими».
Тренер також підкреслив, що потрібно підбирати індивідуальний підхід до кожної дитини. Тож батькам та дітям не варто переживати з приводу того, що дитина ніколи або давно не займалася спортом, і їй буде важки вписатися в колектив.
«Ні, сьогодні якогось зрівнювання бути не може. Це точно. Навантаження взагалі стали набагато менше, якщо говорити про наші тренування, і я вважаю так має бути скрізь, бо діти непідготовлені. Вони навіть половину того, що могли раніше, зараз виконати не в змозі. Даєш мінімальне навантаження, що можна… Але зараз вже, коли літо пройшло й було багато тренувань, я почав трохи підвищувати з кожним місяцем. Вони вже готові до цього, я бачу, як ростуть».
Водночас для тих, хто приходить вперше, є індивідуальний підхід. «Це зовсім не соромно, і всі все розуміють, тому кожен займається зараз так, як має можливість, але головне – займається».
Владислав Савченко також надав рекомендації батькам, які хочуть, щоб їхні діти, навіть у таких складних умовах, могли розвиватися та підтримувати фізичне й психічне здоров’я.
«Головне – не тисніть на свою дитину. Якщо батько хотів у дитинстві стати відомим футболістом, то це не означає, що така мрія є у сина. Можливо, він хоче займатися боротьбою або танцями. Батьки можуть наробити багато шкоди, якщо будуть намагатися втілити власні бажання в своїх дітях. Ні. Потрібно шукати. По-перше, розмовляти з дитиною про те, що хоче вона. По-друге, враховувати особливості характеру. І, нарешті, пробувати. Можна ж просто прийти на ті чи інші заняття, побачити все на власні очі, дати дитині можливість взяти участь там, де їй хочеться на даний час. А потім вже робити якісь висновки. Головне – бажання дітей, а не батьків. Будь-яка активність зараз піде на користь».
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
