Іван Коромисло: тренер та волонтер у селах Донеччини
Іван Коромисло, як і багато інших жителів Донеччини, на початку повномасштабної війни вимушений був евакуюватися до безпечнішого регіону України. У квітні 2022 року він разом із батьками переїхав до Полтавської області. Та вже через два місяці, у червні, Іван повернувся до рідного дому, аби підтримати людей, які залишилися на місці, бо відчував, що не може просто сидіти, склавши руки.
Шлях до волонтерства
Іван згадує, що у перші місяці великої війни все було трохи незрозуміло, і він не знав, що взагалі робити на новому місці. Телефонні дзвінки від знайомих із рідного села з проханнями про допомогу стали поштовхом для його повернення, навіть попри те, що вся родина залишилася в Полтавській області.
Майже одразу після приїзду Іван звернувся до міжнародної організації World Central Kitchen з проханням про надання продуктів місцевим мешканцям. Саме тоді й розпочалася його волонтерська діяльність — видача гуманітарної допомоги людям. Він швидко організував процес: написав пост у соцмережах, оприлюднив номер телефону для заявок і сформував списки потребуючих. Передавши їх організації, отримав необхідну кількість гуманітарних наборів, які власноруч роздавав мешканцям.
Робота стартувала з одного села, але поступово охопила три селища, а згодом і всю Черкаську громаду, до складу якої входить 11 сіл із населенням близько 5-6 тисяч.
Той період був дуже складним: Черкаське та прилеглі населені пункти обстрілювали російські війська, Новомиколаївка залишилася без електрики через пошкоджені мережі, а Іванівка більше року перебувала в умовах темряви. Завдяки зверненням місцевих жителів до обласної влади вдалося відновити електропостачання всієї громади, але і тоді гуманітарна допомога була життєво важливою.
Протягом дев’яти місяців World Central Kitchen систематично надавала продуктові набори для місцевих жителів. Допомагали й місцеві фермери. Іван розповідає, що один із них навіть передав шкільний автобус для розвезення наборів.
«Проте нам потрібно було паливо, а ще обслуговування транспорту, адже стан доріг змушував витрачати кошти на ремонти. Я постійно звертався до людей з проханням про підтримку, і небайдужі люди підтримували фінансово. Хтось жертвував 10 гривень, хтось 50, хтось більше, якщо була можливість. Це дозволяло продовжувати роботу попри будь-які складнощі», — згадує волонтер.
Попри складну ситуацію, вдавалося закривати не лише базові потреби — Іван разом із кількома іншими мешканцями організовували невеликі свята для дітей, які залишалися в громаді.
Один в полі не воїн, якщо йдеться про підтримку інших
Згодом у громаді почали працювати гуманітарні організації та благодійні фонди, але Іван досі залишається частиною волонтерських ініціатив. Зокрема, він зосередився на підтримці дітей, яких війна позбавила звичного дитинства та активностей. Крім того, зібрав команду небайдужих людей, які активно долучилися до волонтерської діяльності.
«Після співпраці з World Central Kitchen ми не зупинилися і продовжили допомагати жителям Донецької області, які потребують підтримки. Почали співпрацювати з іноземними волонтерами та організаціями, які стали нашими добрими друзями. Завдяки знайомим знайшли нових партнерів і з квітня 2023 року розпочали співпрацю з волонтерами з Норвегії. Вони допомагали нам, надаючи подарунки для дітей, гуманітарну допомогу для багатодітних сімей у вигляді продуктів та необхідних речей. А уже у 2024 році діяльність розширилася ще більше, адже через норвезьких друзів познайомилися з волонтерами з Фінляндії та Японії, які також активно включилися у допомогу жителям наших селищ. Так, наприклад, у липні 2024 року ми отримали гуманітарну допомогу у вигляді засобів гігієни (підгузки, шампуні, дитяче мило, каші тощо) для сімей з маленькими дітьми. У серпні отримали та розподілили гуманітарку у вигляді продуктів та засобів гігієни для старшого покоління», — розповідає Іван.
Дітям — футбол та активності, пенсіонерам — турбота та допомога
Окрім гуманітарної діяльності Іван почав активно займатися дітьми та молоддю — організував тренування з футболу. У вересні 2024 року, тепер вже команда волонтерів, офіційно зареєструвала громадську організацію «Спортивна Молодіжна Ліга». І коли отримали фінансову допомогу від японських партнерів, то спрямували її на розвиток новоствореної футбольної команди.
«Завдяки цьому ми вперше за час війни змогли взяти участь у всеукраїнському футбольному турнірі в Полтавській області, де посіли четверте місце», — каже тренер та волонтер.
На початку грудня 2024 року волонтери з Норвегії та Фінляндії особисто завітали в Україну, проте на Донеччину їхати не стали. Зустрілися у Львові, де разом закупили продукти та засоби гігієни для пенсіонерів громади.
Крім того, Іван разом із командою отримали від них велику кількість речей, підгузки для дітей різного віку та невелику кількість генераторів, які були вкрай потрібні жителям селищ на Донеччині.
«А наприкінці грудня ми знову отримали фінансову підтримку для дітей, що дозволило нам поїхати на ще один всеукраїнський футбольний турнір перед Різдвом. Діти отримали величезне задоволення, відпочили та взяли участь у змаганнях. Ви навіть не уявляєте, що це означає для них під час війни! Це і змагання, і жага до перемоги, і відпочинок, і враження від подорожі та екскурсій. Це той позитив і те дитинство, якого вони позбавлені вже три роки. Тож я дуже радий, що можу бути частиною цього і що у нас є такі партнери, які не забувають про нас і продовжують надавати допомогу. Ми щиро вдячні за їхню підтримку та турботу», — додав Іван Коромисло.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
