Книгарня «Є» евакуювалася до Києва: вивезли 25 тисяч книжок
Слов’янська книгарня «Є», з якої евакуювали книжки, — єдина українськомовна книжкова крамниця в Донецькій області, яка діяла від мережі.
Все життя викладача та філолога Віктора Разживіна було пов’язано з книгами. Щороку він прочитує приблизно 150 книг і не мислить себе без друкованих сторінок. Віктор мріяв про те, щоб відкрити власну книгарню, яка дає змогу «менше купувати та більше читати», а також заохочувати інших. Однак грошей на втілення мрії бракувало.
У 2017 році він взяв участь у програмі «Український донецький куркуль» й отримав чималу суму. За ці гроші зміг відремонтувати приміщення під книгарню та придбати стелажі для книг. Проте самостійно саме у цьому регіоні працювати з україномовними книжками виявилося доволі складно…
Назустріч мрії
Перемовини йшли досить довго…
Мережа «Є» планувала відкриття крамниці на Донеччині, проте не було згоди щодо самого міста. Тоді, у 2017 році, розглядалися три варіанти – Краматорськ, Маріуполь та Слов’янськ. Київ мав деякі сумніви щодо перспективи торгівлі книгами, написаними українською мовою. Хвилювався з приводу можливості тримати високий рівень мережі та залучення україномовних продавців. Багато хто вважав, що проєкт стане збитковим на Донеччині й провокував швидке банкрутство.
Кілька разів Віктору Разживіну довелося їздити до столиці України, проходити співбесіди та доводити, що книгарня «Є» має з’явитися саме тут, у цьому місті. Вчитель та філолог за фахом Віктор Разживін запевняв, що створення саме такого, по-справжньому українського простору, — це інвестиція в майбутнє. Він наголошував, що якщо не почати активно пропагувати українську книжку зараз, то потім уже буде запізно.
Так у Слов’янську з’явилась книгарня «Є»
Першими відвідувачами, звісно, були активісти та місцеві патріоти. Їх виявилось досить багато, оскільки це, як то кажуть, ще й «справа честі». За ними потягнулися вчителі та викладачі ВНЗ, потім студенти. А згодом вже й прості мешканці міста почали приходити за новинками української та світової літератури. За перші 2-3 роки з’явилось багато постійних покупців, причому деякі витрачали на покупку книг по 15-20 тисяч гривень.
Найбільший попит тут мала дитяча література, книги про бізнес та психологію. За ними вже йдуть детективи, романи і навіть класика. Особливе місце посіла й сучасна українська література про сьогоднішню ситуацію в Україні, війну, яка була написана очевидцями цих подій. Завжди добре купують твори Сергія Жадана, Ірен Роздобудько, Василя Шкляра. Коли у продажу з’явилася книга Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР», у крамниці був шалений ажіотаж…
Асортимент книг, виданих українською мовою, тут величезний та постійно оновлювався.
Згодом книгарня «Є» стала не просто крамницею, а справжнім українським простором. З’явилася кімната для дітей, де вони можуть читати та малювати. А ще – зал для проведення літературних подій та презентацій.
А потім прийшла війна…
Я повернусь до Слов’янська з книгами
Напад росії змусив змінити плани щодо продовження справи життя. Віктор Разживін прийняв рішення евакуюватися, при цьому зумів вивезти з міста 25 тисяч книжок. Він вже бачив у 2014 році на що здатні окупанти, оскільки залишався в окупованому тоді місті майже до дня його звільнення збройними силами України. Цього разу вирішив не чекати…
«У 2014-му році я залишався в Слов’янську до 2 липня, а 6 липня місто звільнили українські військові, тож мав досвід перебування в таких умовах. Хоча цього разу я не очікував, що бойові дії триватимуть так довго. Через це в лютому 2022 року магазин закрився не одразу. Ми ухвалили таке рішення, коли багато мешканців почали виїжджати з міста», — розповів Разживін.
Наразі всі книжки чекають на своє повернення додому в центральному офісі мережі в Києві. Віктор хоче, щоб книгарня «Є» й надалі була саме у Слов’янську, тож не планує відкривати крамницю в будь-якому іншому місті. Як тільки з’явиться можливість та зникне небезпека – він повернеться разом із книгами.
Директор магазину нагадує, що росіяни знищують все українське, особливо – книги. І додає, що російська література скрізь просочена пропагандою, навіть якщо це не кидається в очі.
«Кожен із російських класиків є цеглинкою під муром того, що сьогодні називається «рускім міром». Не існує книжки, яка б не підтримувала цю ідею месіанства російського — вона завжди є в російській літературі», – каже Віктор.
Саме тому, на думку філолога, продаж таких книг має бути врегульованим на території України. Важливіше робити все, щоб саме українських книжок, крамниць та бібліотек було якомога більше.
