Люди повертаються до Слов’янська, та чи варто це робити саме зараз?
На самому початку повномасштабної війни дуже багато слов’янців залишили місто та поїхали в пошуках безпеки. Хтось направився в інші регіони України, хтось – за кордон. Так, дійсно, тоді мало хто розумів чого чекати, була паніка й розгубленість. Проте плани росії «захватить Киев за 3 дня», та «освободить весь Донбасс» залишилися лише в уяві загарбників. Слов’янськ, як одне з сакральних для окупантів міст, досі під українським прапором.
Можливо, саме це стало причиною того, що багато людей вирушили додому. Попри постійну напруженість, регулярні обстріли прилеглих міст та селищ, навіть незважаючи на ракетні обстріли самого міста та кількох загиблих… мешканці повертаються. І йдеться не тільки про офіційні дані, про це свідчить кількість людей та авто на вулицях міста, відкриття магазинів.
Як живе Слов’янськ сьогодні?
Якщо не брати до уваги саме обстріли, то ситуація все одно вкрай напружена.
По-перше, щодня можна почути звуки «прильотів», оскільки до тих територій, де сьогодні ведуться бої, трохи більше 10 кілометрів. Ситуація може змінитися у будь-який момент.
По-друге, у Слов’янську немає газу, світло дають з перебоями. Води немає, проте місцева адміністрація влаштувала підвіз води за графіком, можна дістати «технічну». Багато людей готують їжу на електропічках, а коли немає й світла через пошкодження електромереж, то користуються «буржуйками» або розводять багаття на власному подвір’ї.
Згідно з щоденними звітами ВЦА Слов’янська, у магазинах є товари, в аптеках – ліки (хоч і не всі), регулярно наповнюються деякі банкомати. Тож життя продовжується.
Чому люди повертаються?
Багато хто взагалі не їхав з міста з різних причин («не покину дім», «тут народився, тут і помру», «не можу вивезти маломобільних людей», «не маю грошей» тощо). Як не крути, це можна зрозуміти навіть попри небезпеку, особливо якщо йдеться про літніх людей. Але ж зараз, коли фронт насувається все ближче…
«Повертатися ніхто не закликав. Сиділи як на голках, читали новини… Але вже 3 місяці, а місто не захопили. Може так і буде, скільки ж можна на чужині?», – каже Світлана Редько.
«Людям надо за что-то жить, выплаты не всем дали, во многих областях ещё ни разу не давали. С работой очень тяжело, так как работодатели хотят видить местных. Если не хочешь жить в школе или дет.саду нужно чем-то оплатить съёмную квартиру.... Да и скучают все, домой очень хочется», – делится Ірина Терских.
Саме нестача грошей у більшості випадків штовхає людей додому. Дійсно, орендувати житло, не маючи роботи, дуже важко. Допомога від держави затримується у деяких регіонах. Та сама ситуація й з фінансовою підтримкою від міжнародних донорів. Але ж…
Багато людей не опустили руки, не чекали чиєїсь допомоги, влаштувалися на новому місці, знайшли роботу…
Чи варто повертатись?
Найближчими тижнями влада міста й Донецької області повертатися не радить. Більш того, щодня місцевих мешканців закликають тимчасово покинути місто, організовують евакуацію, у тому числі й маломобільних людей. І цим, все ж таки, варто скористатися як тим, хто досі залишався у Слов’янську, так і тим, хто нещодавно повернувся.
«Зосередження і накопичення військ на Донецькому та Луганському напрямках відбувається, і своїх цілей ворог не покидає. Це захоплення всієї території Луганської області і відповідним чином взяття Слов’янська та Краматорська. Знаю, про що говорю. Велика кількість батальйонно-тактичних груп зосереджена саме на Слов’янському напрямку. З напрямку Лимана та Святогірська. Ці спроби будуть, і на нас чекають серйозні бої, щоб зупинити ворога», — каже очільник Донецької ОВА Павло Кириленко.
Збройні сили України продовжують тримати оборону. Українські військові не залишать місто й обов’язково дадуть відсіч російським окупантам. Проте саме мирні люди є заручниками цієї ситуації, оскільки ЗСУ та волонтерам вже сьогодні доводиться дбати не лише про відсіч ворога, а й про їхню безпеку.
Тож може не треба чекати боїв та сидіти у підвалах без світла, води, їжі, як це було у Маріуполі, Волновасі, Ізюмі, Лимані? Може не варто наражати себе та близьких на небезпеку, як стає ще ближче? Краще прислухатися та все ж таки потурбуватися про своє життя, родину, дітей…
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
