Марина Канзюба: Люди приходять за квітами, як за «пігулкою від стресу»
Рейтинг користувача: 5 / 5
Марину Канзюбу знає велика кількість мешканців Слов’янська. Майже 20 років вона займається тим, що допомагає людям оточувати свої домівки неймовірними кімнатними квітами, а городи – корисними рослинами, які завжди дають плоди. Вона любить свою справу, рослинний світ і завжди із задоволенням розповідає про догляд за рослинами, про вирощування…
На початку повномасштабної війни родині довелося евакуюватися. Але вже пів року вона у Слов’янську, де займається справою свого життя, пишуть Слов`янські відомості.
«Напередодні повномасштабної війни підготувалися до святкування 8 березня – закупили велику партію квітів. А коли все це почалося… Звісно, всі були налякані. Тоді до мене прийшли лише 2 людини. Ця партія квітів залишилась, тож я забрала її додому. Проте ситуація була такою, що залишатися у місті було небезпечно. На початку квітня виїхали до Дніпра».
Місто для евакуації обрали не випадково – саме там живе донька Марини. Проте жити вирішили все одно окремо, орендували житло. Трохи облаштувавшись, жінка почала гуляти містом, придивлятися, шукати роботу.
«Свою роботу я дуже люблю і без неї мені сумно. А ще люблю спілкуватися з людьми та бачити їхню зацікавленість у справі, якою сама живу. Крім того, треба ще й заробляти, оскільки гроші завжди потрібні, особливо у такій ситуації».
Знайти місце для відкриття бізнесу вдалося 7 травня. Саме сюди перевезли частину квітів, а ще частину довелося докупити.
«Але ж зіштовхнулася з тим, що Дніпро – це інше місто, у людей зовсім інші запити. Мій досвід та знання тут були не дуже затребувані… Треба віддати належне нашим слов’янцям – вони намагаються більше дізнатися, цікавляться. До того ж у нас велика частина міста – приватний сектор, тож багато хто звик саджати, вирощувати, збирати. Люди тут якось більше намагаються вникнути у те, як правильно щось робити, що краще підійде для вирощування чи більшого врожаю. А у великому місті більше запитів на щось для інтер’єру. Люди не мають часу чи можливостей для того, щоб приділяти увагу догляду за рослинами. Тож часто приходили зі словами: «Дайте щось не дуже вимогливе, щоб росло самостійно». У Слов’янську приходять, запитують, слухають рекомендації, ставлять питання. І я дуже ціную це. Саме цього дуже не вистачало у великому місті».
Проте через два місці, враховуючи оренду приміщення, відсутність попиту на насіння та невеликий попит на квіти Марина зачинила магазин у Дніпрі.
Пошук роботи розпочався знову. Центр зайнятості, інтернет, е-робота тощо. А потім звернула увагу, що у місті з усієї квіткової галузі більше запитують флористів. Тоді звернулася в один з центрів, де навчають цьому неймовірно гарному мистецтву.
«Це був центр «Атлант». Я дуже вдячна цьому центру, й безпосередньо його керівниці – Валентині Гарбузюк. Вона була дуже уважна, зробила знижку на навчання, надихала нас всіх. Завдяки її енергії навіть в тих умовах з’явився якийсь ентузіазм… Вона взагалі ще й кризова менеджерка, яка по полицях розкладає ваш бізнес, плани та можливості на даний час. Це та людина, яка буквально допомогла мені тверезо дивитися на реальні речі».
Курси Марина закінчила. Саме вони, за її словами, дали нові сили, новий досвід. Але влаштуватися з цим дипломом все одно було складно, оскільки всюди вимагали практичний досвід не менше року, та й хотіли бачити молодих.
У вересні повернулися додому – у Слов’янськ. Спочатку на знала, як повідомити постійним клієнтам про відновлювати роботу, а потім почала робити дописи у фейсбуці.
«Мені дуже допомогла Міла Новікова. Я звернулась до неї з проханням розмістити публікацію в групі, і вона погодилася. Потім ще… Дуже допомогла, тому що таким чином люди дізналися, а потім почало вже працювати «сарафанне радіо». Мілі я дуже вдячна».
У Слов’янську, каже Марина, відчуває себе вдома. Саме вдома, у широкому сенсі цього слова.
«Тут я почуваю себе дуже комфортно. Я працюю у цій галузі 19 років, люди мене знають, я – їх. З’явилось багато нових людей у місті… І саме ця ніша тут працює. Насіння, рослини, кімнатні рослини та догляд за ними. Тут я знаходжу повну самовідданість і для себе, і бачу зацікавленість людей».
Навіть в умовах війни містяни намагаються продовжувати займатися улюбленими справами.
«У грудні, коли люди почали масово повертатися додому, у них була потреба створити вдома хоч трохи затишку. За час їхньої відсутності у багатьох загинули рослини й вони хочуть все повернути. Комусь потрібно було вкластись у щось і таким чином знімати стрес. Така «схема» досі працює. Люди приходять і просять, як я називаю «пігулки від стресу». І я даю, тим більш, що більшість людей знаю і розумію їхні запити».
Наразі магазин працює в «Соняшнику» – тут дали можливість орендувати приміщення. В асортименті кімнатні рослини, насіння, ґрунт, все для догляду за рослинами тощо.
«А ще цьогоріч дуже багато людей, які хочуть займатися городами. Навіть ті, хто раніше нічого не саджав. А ті, хто вже займався, ще більше хочуть продовжувати, тим більш, що більшість з них минулого року не могли собі цього дозволити. Зараз намагаються надолужити, тому саджають, саджають і саджають. Та й чи можна порівнювати огірки, чи помідори з власної грядки з магазинними та ще й з огляду на ціни? Бонусом ще й сам процес вирощування, який я дуже люблю – коли з чогось маленького виростає велике, розправляє крильця. А потім ще й насолоджуватися результатом».
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
