Мешканка Слов’янська Ганна Саприка відзначає 102-річчя
Світанки над Святогір’ям вона пам’ятає ще з юності, хоча відтоді минуло майже століття. Свій 102-й День народження мешканка Слов’янська Ганна Саприка зустрічає вдома — поруч із рідними, під звуки сучасної війни, яка вже вдруге за її довге життя прийшла на рідну Донеччину.
Про це повідомляють “Слов’янські відомості” з посиланням на Слов’янську міську військово-цивільну адміністрацію.
Доля Ганни Дмитрівни — це готова хроніка ХХ століття. Вона народилася 20 вересня 1924 року в селі Богородичне. Юна дівчина мріяла про щасливе майбутнє, будувала плани та готувалася до нового дорослого життя. Проте шкільний випускний вечір червня 1941-го став шляхом не до щастя, а до війни. Замість студентських аудиторій дівчина одразу пішла працювати до Святогірського госпіталю, аби рятувати поранених.
Післявоєнне життя закинуло її на далекий Схід, у Владивосток, де Ганна зустріла своє кохання — чоловіка Михайла. Згодом подружжя повернулося на батьківщину, до Слов’янська, який став для них справжнім домом на довгі десятиліття.
Тут Ганна Дмитрівна здобула освіту в Краматорському торговому технікумі та присвятила торговельній сфері міста понад пів століття. Вона пройшла шлях від завідувачки магазинів до посади в міськторгу, віддавши праці пів сотні років і здобувши звання «Ветеран праці». Разом із чоловіком вони прожили у шлюбі 30 років, виховавши доньку та сина.
Сьогодні Ганна Дмитрівна — багата бабуся й прабабуся: у неї 5 онуків, 7 правнуків і вже є праправнук. У свій поважний ювілей іменинниця приймала вітання від очільника Слов’янської міської військової адміністрації Вадима Ляха, який передав ювілярці квіти та подарунки.
Зараз жінка мешкає разом із донькою Оленою. Втрачений через хворобу зір і слух не заважають їй зберігати головне — пам’ять та велику мрію. Попри поважний вік, Ганна Саприка понад усе прагне дочекатися перемоги України, аби за великим святковим столом у рідній оселі знову зібралася вся її велика родина.
