Мистецтво під ракетними обстрілами: у Слов’янську художник-дизайнер створює вироби з фарфору
Кілька тижнів тому будинок і майстерню слов’янського художника Олександра Трегубова посікло уламками від прильоту — російський снаряд прилетів усього за 20 метрів від будинку митця.
У розмові з журналістами митець обурюється: крім того, що окупанти відібрали у нього безпечне життя, вони забрали ще й дорогоцінні два тижні - усі ці дні він вимушений латати пробиті дірки на дахах будинку й майстерні.
Дизайнер, художник і майстер по дереву Олександр Трегубов приїхав у Слов’янськ ще в 1995 році. Відтоді працював на Донеччині й, зізнається, не шкодував — мав цікаві замовлення, серйозні проекти й творчих колег поруч, з якими було цікаво — і працювати, й навіть конкурувати. Проте з моменту повномасштабного вторгнення частина колег виїхала — здебільшого молодь. Лишилися ті, хто ще встиг попрацювати на фарфорових підприємствах області кілька десятків років тому.
Увесь цей час Олександр будується. Жартує, що чергує творчість із ремонтом того, що ламається. І останні півтора року роботи по господарству справ значно більше — тому що російські ракети прилітають і в цивільні будинки, і трощать уламками майно мирних жителів. Після останнього прильоту по Слов’янську російські окупанти «забрали» в нього два тижні - що за мірками його «восьмого десятку» дуже багато.
«Я багато чим займаюсь. І по дереву, і роблю з фарфору вироби, й займаюся акварельним розписом, роблю ескізи та комп’ютерну графіку. А тепер планів немає ніяких — тут до вечора не знаєш, що станеться. Були плани два тижні тому на те, щоб зробити творчий проект для виставки у Слов’янську, щоб задокументувати війну — але ж приліт стався зовсім поруч. Десятки дахів навколо побило, у моєму були дірки (і в даху на будинку, і в даху майстерні) — два тижні довелося ремонтувати це», — розповідає Олександр Трегубов журналістам «Вчасно».
«Над ідеями можу сидіти й ночами, і днями. Варіантів можуть бути десятки, і мені це подобається»
Власними виробами у митця заставлені майже всі горизонтальні площі у майстерні. Глиняні. фарфорові вироби, вироби з дерева тощо — їх сотні. Ще більше — у донецьких замовників, які були до окупації у 2014 році. Тоді, напередодні початку вторгнення росії в Україну, Олександр Трегубов мав одне з унікальних замовлень. Зараз від нього лишилася лише частина й заготовка.
«Донецький завод у мене замовляв спершу Діда Мороза й Снігурку. Він спеціалізувався на новорічних виробах, декораціях тощо, з ними дуже багато чого зробили. А потім вирішили, крім новорічних фігурок, зробити ще й ляльку-українку. Дуже гарна, ошатна, чудово вбрана. Спеціально для неї замовляли пошив одягу, а коли побачили результат — вирішили замовити ще й молодика — українця. Але не встигли — почалася війна», — розповідає Олександр Трегубов.
Уже за часів вторгнення йому довелося повоювати й з проросійським керівництвом міста. Тоді до Дня Чорнобильської катастрофи місто на чолі з Нелею Штепою (колишньою проросійською мером Слов’янська) замовляло монумент, аби вшанувати пам’ять загиблих. Ситуація була скандальна — тому що за величезні гроші створювали «дурний» проект. Як з’ясувалося, також не без участі налаштованої на рф влади.
«Я тоді був у комісії. Побачив ті «проекти», за які хотіли віддати величезні гроші - і зрозумів, що це навіть не ідеї, а якісь об'їдки від них. Вмовив зробити конкурс, але тоді ідеї також були… ніякі. І хоч я тоді був зайнятий, але все ж розробив макет проекту. Три варіанти, кожен унікальний… Але всі мої ідеї перекреслила Штепа — вона прибігла терміново на комісію й висловилася категорично проти ідей. Як з’ясувалося, бо вже було погоджено, хто і що зробить. Як ми й думали: грошей витратили дуже багато з бюджету, але заплатили за сам проект і його реалізацію — мізер. А решту грошей, величезну суму, «розпиляли», — обурюється Олександр Трегубов.
«Війна впливає на мистецтво — іноді в голові пусто, все просто зникає. А навколо прилітає»
У розмові з журналістами митець з усмішкою зізнається: «улюбленого» виробу не має. Є унікальні, а є ті, які він створював сотнями «копій». Але кожен з цих виробів — «пройдений етап», бо Олександр кожен наступний виріб (чи то малюнок на кераміці, чи фарфорова статуетка) хоче зробити ще кращим.
«Найскладніше — це придумати, яким я хочу побачити те, що зроблю. Ідей можуть бути десятки, я сиджу над ними й вночі, і вдень. І буває, що замовник обирає один виріб із 10 чи 20 варіантів. Але мені подобається, бо кожна ідея може бути обрана іншими замовниками», — каже митець.
Про виїзд із Донеччини художник навіть не думає. Каже, що провів більшу частину життя у Слов’янську, тому й зараз нікуди не збирається. Лише сподівається, що не стане гірше — тому що до вибухів уже встиг звикнути.
«Сподівань на відновлення попиту на вироби немає. По-перше, після війни треба відновлювати все, що потрощили. На це треба час і гроші. А хто витрачатиме гроші, якщо їх і так немає вже зараз?.. Та й до того було питання до попиту, бо в нас багацько художників, митців робили будь-які вироби. І це лише у Слов’янську! Але коли люди їхали за кордон — то зазвичай звідти привозили якісь прикраси, вази, оздоблення тощо, а не замовляли у місцевих виробників. Можливо, це зміниться — тому що багато гідних художників можуть запропонувати не гірше, ніж з-за кордону», — каже митець.
Нині митці Слов’янська разом із директоркою Слов’янського краєзнавчого музею Євгенією Калугіною хочуть зробити виставку — місцеві майстри зобразять у своїх техніках трагедії, які сталися у Слов’янську за часів повномасштабної війни. Відомо, що Олександр Трегубов присвятить роботу трагедії, яка сталася у квітні 2023 року — тоді окупанти вдарили ракетою С-300 по заселеній 5-поверхівці. Під завалами загинули 15 людей, зокрема — дворічний хлопчик. Тіло його батька, який теж загинув, дістали з-під завалів останнім.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
