Найсмачніше сало – у Слов’янську: що варто знати про стратегічний продукт

Особлива симпатія українців до сала, імовірно, почалася через те, що воно здатне набагато довше зберігатися, порівняно з м'ясом. Ще наші пращури почали шукати способи, які б допомогли ще більше підвищити термін збереження продукту. Шляхом проб та вимірювань вони виявили, що велику роль у цьому відіграє засолювання.

«Кулінарне чаклунство» почалося дуже просто: підготовлений пласт сала рясно посипали сіллю, згортали та спаковували у щільному полотні. А щоб мінімізувати небажане просочування жиру його залишали прямо на шарі шкіри, яка згодом також стала частиною повсякденних гарячих страв, оскільки робила їх більш наваристими.

Ось так і з’явився продукт, який не боявся ані морозу, ані спеки. Саме тому його почали використовувати козаки у своїй автентичній кухні та зробили одним із найважливіших припасів для військових і цивільних походів. А для підвищення смаку і аромату почали ще й додавати часник, перець, насіння гірчиці, кріп, кмин тощо.

Найсмачніше сало – у Слов’янську

Здавна саме слов’янське сало користувалося величезними попитом, оскільки було дуже смачним та суттєво відрізнялося за якістю від такого самого продукту в інших регіонах України.

Про це навіть йдеться в одній з небагатьох історичних книг про Слов’янськ, яку можна знайти тільки у читальному залі Центральної міської бібліотеки Слов’янська. Звісно, що мова йде про книгу Г.Г. Пушкарева «Тор-Славянск. История в фотографиях».

На одній зі сторінок, яка описує підприємства міста кінця XIX сторіччя, ідеться саме про місцеве сало, яке мало неабиякий попит не тільки в регіоні, а й по всій території України та навіть за кордоном. Слов’янські салотопні виробництва перевершували за обсягом аналогічні у Харківській та інших губерніях, а саме сало за якістю та смаком взагалі не мало рівних собі.

«Слов'янськ здавна хизувався салотопним виробництвом, м'ясною справою, що значно скоротилося після проведення Курсько-Харківсько-Азовської залізниці. Отримане на Слов'янських бійнях сало, що становило предмет експорту, цінувалося в Азовських портах на 50 копійок – 1 рубль дорожче за інші. Внаслідок цього скотопромисловці інших районів вважали вигідним приганяти свою худобу на Слов'янські бійні для відправлення сала зі Слов'янська. Найкраща якість пояснювалась солоним кормом, але, можливо, це залежало від лужних властивостей води у джерелах поблизу скотобоєн, що вживається для пиття худобою і виварювання сала».

То як би там не було, а Слов’янське сало і сьогодні можна вважати найсмачнішим. Саме тому, можливо, його завжди багато на ринку – щойно заходиш у «критий», і бачиш цю красу. А кожен продавець пропонує скуштувати шматочок цієї смакоти, адже впевнений у якості власної продукції.

Цікаві факти про сало

Мабуть, розповідати про те, що сало в Україні – це національна страва та культовий продукт, вже не потрібно. Але є деякі цікаві факти про сало, які знають далеко не всі.

Тож українське сало:

• дуже корисне для здоров’я, адже добре виводить токсини та радіонукліди з організму;
• допомагає запобігти похміллю (потрібно з’їсти маленький шматочок перед вечіркою та/або закушувати салом). Воно обволікає шлунок і не дозволяє швидко п’яніти;
• має жовчогінний засіб (достатньо вживати 50 грамів на день)
• для кращої засвоюваності потрібно їсти з часником (якщо немає протипоказань та проблем зі ШКТ);
• містить селен, від нестачі якого в організмі страждає більшість населення;
• багате на жиророзчинні вітаміни: А, Е, D.

Тож попри те, що ВОЗ взагалі нікому не рекомендує їсти сало (через велику кількість жирних кислот у його складі підвищується ризик серцево-судинних захворювань), потрохи їсти його можна й потрібно. Дуже багато фахівців сходяться на думці, що невеликий шматочок сала зрідка можна дозволяти всім, у кого немає протипоказань до вживання жирних продуктів. І це допоможе тримати себе у формі.

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі