Назву не змінили, будівлю не врятували: що не так із ДК у центрі Слов’янська (фото)

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

У самому центрі Слов’янська занепадає будівля колишнього Палацу культури імені Леніна. Незважаючи на десятиліття незалежності України, повномасштабну війну, що розв’язала росія, закон про декомунізацію, культурний об’єкт досі офіційно носить ім’я ідеолога комуністичної диктатури. Крім того, попри архітектурну цінність, ця пам’ятка не перебуває у власності Слов’янської громади й залишається без належного догляду. Будівля поступово, але дуже наочно руйнується. А колись вона була важливою частиною культурного життя міста…

photo 5440860903126985560 y

photo 5440797758517802233 y

Журналісти «Слов’янських відомостей» спробували розібратися, що відбувається з Палацом культури у Слов’янську, чому досі не змінили назву, чи планують це зробити взагалі, а також показують, як виглядає історична будівля у 2025 році.

Так, у відповідь на інформаційний запит редакції Слов’янська МВА повідомила, що ця будівля справді є пам’яткою архітектури місцевого значення, проте перейменування в рамках декомунізації не відбулося. Попри те, що об’єкт пов’язаний із символікою забороненого тоталітарного режиму, нову офіційну назву йому досі не присвоєно. Наразі будівля має затверджену ще у 2019 році облікову документацію, де вказані історичні назви — як дореволюційна, так і радянська. «Будинок громадських зібрань (Купецький клуб). Палац культури імені В. І. Леніна» — саме це поєднання відображене у назві пам’ятки.

photo 5440860903126985564 y

Після отримання запиту, Слов’янська міська територіальна громада 25 червня звернулася до Міністерства культури і стратегічних комунікацій України, аби уточнити процедуру перейменування.

«Міністерство культури та інформаційної політики України у своєму листі від 27 червня 2025 року повідомило, що рішення про внесення об’єкта до Державного реєстру нерухомих пам’яток України приймається Міністерством культури, якщо об’єкт визнано пам’яткою місцевого значення. Це рішення обов’язково повинно включати і назву об’єкта. Якщо потрібно оновити або змінити інформацію про пам’ятку, відповідний орган готує Акт візуального обстеження, оформлює його за встановленою формою, додає пояснення і подає до Міністерства — для розгляду та внесення змін», — ідеться у відповіді.

photo 5440860903126985566 y

photo 5440860903126985567 y

Зазначимо, що історія Будинку купецьких зібрань розпочалася ще в 1912 році, коли відбулося офіційне відкриття купецького клубу, побудованого у стилі українського бароко. Понад 20 років він належав ПАТ «Донецькоблгаз», яке отримало його через борги збанкрутілого Слов'янського керамічного комбінату. Міська влада неодноразово намагалася повернути будівлю в комунальну власність після звільнення міста від російських окупантів у 2014 році. Переговори тривали з «Донецькоблгазом», який був готовий відмовитися від права власності, але тоді процес ускладнила передача підприємства до «Нафтогазу». Після цього вже було листування з НАК «Нафтогаз» щодо передачі будинку Слов'янській громаді. Але поки що все без успіху.

Тож колись велична будівля на вулиці Шевченка досі залишається зі старою назвою та потребує реального порятунку — стіни поступово руйнуються, фасад осипається, інтер'єри занепадають. Вікна, щоправда, закриті плитами ОСБ, що цілком зрозуміло під час повномасштабної війни. Тож у разі передачі будівлі в комунальну власність основною проблемою стане її реконструкція, адже такі роботи можуть виконувати виключно компанії, що мають спеціалізацію у сфері історичних пам'яток.

photo 5440860903126985571 y

photo 5440860903126985569 y

Безумовно, ця історична пам’ятка доволі довгий час стоїть зачиненою, не використовується за призначенням, а отже руйнується, попри майбутній потенціал для культурного та громадського життя. Проводити капітальний ремонт та, відповідно, виділяти на це великі кошти, наразі неможливо. Однак можна хоч якось підтримувати будівлю у належному стані. І, врешті, перейменувати. Сам факт цього перейменування має не лише символічне значення. Це частина набагато ширшого процесу: повернення міського простору слов’янцям і звільнення його від маркерів радянського минулого. У той же час важливо, щоб за перейменуванням стояла реальна стратегія — реставрація або переосмислення ролі цієї будівлі у житті сучасного Слов’янська. Наразі можемо лише сподіватися на це. А поки що зазначимо, що про подальші кроки щодо перейменування та збереження об’єкта міська влада обіцяє поінформувати додатково.

Нагадаємо, що «Слов’янські відомості» запускають новий проєкт «Що в імені тобі моєму», у межах якого розповідатимемо історії старих назв, причини їх зміни та значення нових. Перший матеріал «Від Гагаріна до Галактики: чому у Слов’янську зникло «12 Квітня» вже на сайті й ви можете не тільки ознайомитися з ним, а й запропонувати розповісти про ті вулиці чи провулки у місті, які вас цікавлять.

Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі

© 2020 Слов`янські відомості, Газета оголошень, 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Свободи, 1 (головпоштамт), 2 поверх, каб. 204. slavobyav@gmail.com, (095) 502-55-95Правила користування сайтом

Знайти на сайті